Російсько-грузиньска війна. Уроки для українців

15 років тому Росія підло напала на Сакартвело. Президентом тоді був алкоголік Медведев. Й досі 20% грузинської території – під окупацією. Росіяни тоді підтримали війну, протестів проти вбивств грузинів, знищення мирних міст не було, на ТБ соловйови потішалися з грузинів, малювали їх недолугими торгівцями квітів, формуючи ненависть і зневагу до гордої нації.

Тоді, по соцопитуванням 80% росіян вважали найбільш недружніми країнами США і Грузію. Добре це памʼятаю, бо наводила ці цифри на українських ток шоу як приклад токсичності російської пропаганди і некритичного мислення їх піплу.

Це тільки доводить аксіому, що проблема і її агресивної політики не лише в Путіні, а в неоімперських, совкових настроях суспільства, яке підтримує агресію. Хотят ли русскиє войни? Хотят. Завжди.

На українському ТБ, до речі, тоді йшов квартал, де ржали з Саакашвілі, бігали по сцені в великому картузі і жували краватку. Грузія стікала кровʼю.

Український паралмент, попри пропозицію «Нашої України»так і не зібрався на позачергове засідання і не засудив Росію за неспровоковану агресію ( я була співавтором тієї постанови). БЮТ та й інші політичні сили тоді не підтримали президента Ющенка, який один зі своєю командою публічно жорстко виступив проти Москви, вилетів до Грузії, критикував світових лідерів за їх пасивність.

ВАЮ чітко розумів, що наступною буде Україна. Але в тодішньому парламенті наші партнери по коаліції з БЮТ дозволили ПР створити ТСК… про продаж Грузії зброї. Й колаборант Коновалюк (до речі, де зараз ця прокремлівська потвора) розпинав Україну, яка дозволила собі простягати руку допомоги грузинському народу.

Українські політики, окрім Ющенка, не хотіли сваритися з Кремлем. Попереду були президентські вибори і всі вони розраховували на медійну і інші підтримку Москви…

Реакція світу була огидна, світ висловив глибоке занепокоєння і продовжив купувати російський газ.

На всіх зустрічах ми наголошували, яка це помилка – дозволити Москві територіальні крадіжки чужих земель і атаки на слабшого.

Катастрофічною помилкою був Бухарестський саміт НАТО, відмова Україні і Грузії в ПДЧ на догоду РФ.

Вже тоді стало зрозуміло, що маємо посилювати наші ЗСУ. Але далі був Янукович. Якого після Ющенка, знищеного кварталом, плюсами, безідейними опонентами, обрав український народ. Янукович зачистив залишки української армії, створивши ідеальні передумови для анексії Криму і Донбасу.

Абхазія і Південна Осетія і досі в окупації. Росія уникла покарання за ці воєнні злочини і терор.

Але найстрашніше для мене в цій історії – що нинішня грузинська влада відкрила для країни окупанта свої кордони. Що росіяни пересиджують війну з Україною в смачному і гостинному Тбілісі, що грузинський авіапростір відкритий для літаків з Москви, а в Батумі зайшли російські лайнери.

Як так сталося, що грузинська влада так легко, за 15 років забула і простила вбивства і окупацію? Як самі грузини це дозволили.

Непокаране зло завжди повернеться.

Це уроки. Для нас. Українців. Для світу.

Я хочу покарання Росії. Все для цього робитиму. Не прощу ніколи. З 2008 року не змінюю своєї позиції, що Москва – це ворог. Важкою ціною це усвідомлення приходить до всіх українців.

Сакартвело, любимо вас. Влада змінюється. Тбілісі вічний. Росія буде покарана за все і ми разом відсвяткуємо нашу спільну Перемогу.