Трагедія в Одесі. Непокаране зло завжди продовжується

Колись, ще на початку вторгнення покидьків, я побачила в ФБ пост жінки, в профілі якої були вказані прізвища, ім’я та по-батькові. Трохи не в ФБ-форматі. Але не це привернуло мою уяву. Та жінка писала, що вона одеситка і просила дегенератів із божевільні розрушити авіазавод в місті, вказуючи його адресу.

Але навіть і все ще не це привернуло мою увагу. Та жінка писала: так, мій дім поруч, якщо ви будете цілитися по об’єкту, то і мій будинок буде розрушено, але нехай, лише знищіть завод, я їх всіх ненавиджу.

Показала я той пост одному своєму знайомому. Він каже: ну ти ж розумієш, що це фейковий профіль? А раптом не фейковий? – заперечила я.

Профіль виявився не фейковий. Та жінка справді писала зі свого справжнього акаунту. А мій товариш за своїм фахом мав змогу перевірити все. Це був початок березня, ще кончені плекали мрію взяти щось там «за три дні».

В Одесі регулярно затримують ждунів і відвертих ворогів. Тих, які продовжують співпрацювати з ворогом, постачаючи інформацію – хто за гроші, хто через «ідейні» переконання.

Вчорашня трагедія в моєму місті, безперечно, наслідок «роботи» ворога на території української держави і українського міста.

Враховуючи те, що сталось, я дуже хочу вірити, що сучасні технології можуть дати відповідь на питання, хто? Бо отримати відповіді і мати цих «людей» за гратами – справа честі тих, хто займається безпековими питаннями в Одесі і має на це спроможність і волю.

Жорсткість і безкомпромісність – це має стати зараз домінуючим. І швидкість реакцій.

Непокаране зло завжди продовжується.

Про країну-гній, яка не має існувати, все зрозуміло. Вони і не будуть існувати. І так, наші 300 чи 500 гривень допомагають в цьому теж.

Співчуття родинам загиблих.