Росія втрачає пострадянських союзників: процес стає незворотним

Росія продовжує безповоротно втрачати своїх колишніх союзників і партнерів на пострадянському просторі. І це – незважаючи на широке використання Москвою традиційного економічного тиску і шантажу тих, хто висловлює бажання вийти з-під контролю і змінити свою геополітичну орієнтацію.

Після невдалих для Росії парламентських виборів у Вірменії, в яких проросійські сили програли, уряд, очолюваний Ніколом Пашиняном, продовжує консолідувати курс на членство в ЄС. Москва активно цьому чинить опір. У хід йдуть попередження про неможливість гармонізувати євроінтеграцію з тимчасовим продовженням членства у ЄврАзЕС, погрози підвищенням цін на російські енергоносії, закриття російського ринку для важливих для експорту Вірменії товарів.

Однак такі недружні дії отримали протилежні від очікуваних Росією наслідки. Вони лише стимулювали бажання Єревану прискорити подальшу формалізацію курсу на членство в Євросоюзі. 24 серпня Прем’єр-міністр Пашинян заявив, що держава найближчим часом розпочне процес подання офіційної заявки на вступ до ЄС.

Єреван також активно працює над альтернативними джерелами постачання енергоносіїв, зокрема з Ірану та Азербайджану. Фінансову підтримку Вірменії пропонує і Єврокомісія.

Більше того, для мінімізації можливостей Москви втручатися у внутрішні справи Вірменії для зміни її зовнішньополітичного курсу, щоб убезпечитись від «грузинського сценарію», Єреван проводить активну зачистку політичного поля країни від відверто проросійських лідерів.

27 серпня стало відомо, що Антикорупційний суд Вірменії ухвалив рішення заарештувати на два місяці колишнього президента Роберта Кочаряна (1998–2008 рр.). Йому висунули звинувачення за статтями про зловживання службовим становищем, відмивання грошей та отримання хабаря в особливо великому розмірі.

Кочерян очолює опозиційний проросійський блок «Вірменія», який, незважаючи на підтримку Москви, набрав під час останніх парламентських виборів 10% голосів. Він відомий своїми добрими особистими зв’язками з Путіним. Після завершення президентського терміну Кочерян навіть обіймав керівну посаду в російській інвестиційній компанії АФК «Система».

Фігурантом кримінальної справи про корупцію, окрім Кочаряна, стали також експрезидент Вірменії Серж Сарґсян, колишній прем’єр-міністр Андранік Маргарян, колишній мер Єревана Гагік Бегларян і голова компанії «Айгедзор» Арамаїс Ворсканян.

Продовжує відстоювати свій курс на ЄС і Молдова. Агресивна російська інформаційна війна та фінансування проросійських політичних проектів не допомогли змінити цей курс під час президентських (2024 р.) і парламентських (2025 р.) виборів. Кишинів разом з Києвом впевнено просувається до членства в ЄС.

Не допомагають Росії і військові погрози, зокрема провокації із зальотами дронів на територію Молдови і Румунії. Молдова зберігає з Україною тісну економічну і політичну співпрацю. «Експортні шляхи солідарності», які проходять через ці країни, мають критично важливе значення для нашої держави в умовах спроб РФ заблокувати українські порти і торгівлю через Чорне море. Україна своєю чергою готова підтримувати розвиток безпекових спроможностей Молдови і Румунії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту до Кишинева.

Молдову не обійшли процеси зачистки від відверто проросійських елементів. 19 серпня Апеляційна палата Кишинева тимчасово обмежила діяльність чотирьох проросійських партій: «Відродження», «Шанс», «Альтернативна сила порятунку Молдови» та «Перемога». Вони вважаються правонаступниками неконституційної проросійської партії «Шор».