Менше вето, більше дії: ЄС перезавантажує зовнішню політику

1–2 вересня у Віклоу (Ірландія) відбулося традиційне неформальне засідання міністрів закордонних справ ЄС. Такий захід кожне нове головування проводить на початку своєї каденції. Метою є обговорення всього комплексу актуальних питань для оцінки рівня підтримки перспективних зовнішньополітичних рішень та відповідних ініціатив.

У центрі дискусій була Україна. Міністри підтвердили підтримку продовження надання допомоги Україні для цивільних і військових потреб з урахуванням поточних пріоритетів, зокрема необхідності посилення ППО та енергетичного сектору держави.

З огляду на неготовність Росії до завершення війни та важливість забезпечення сталого фінансування у майбутньому, пропонувалося знову повернутися до вирішення питання використання заморожених російських активів. Проте Бельгія виявилася все ще не готовою до зняття своїх застережень. Як відомо, однією з ключових вимог є забезпечення солідарної фінансової відповідальності ЄС у разі судових позовів Росії щодо повернення коштів.

Обговорювалося і питання санкцій. Учасники висловили солідарність із Берліном у контексті низки нещодавніх диверсій на німецькій землі та наміру Німеччини запровадити додаткові санкції проти РФ у зв’язку зі спробою підриву українського літака в аеропорту Лейпцига. Чи увійдуть вони і до наступного санкційного пакета ЄС, поки що не зрозуміло.

Лейпцизька спроба диверсії стимулювала повернення до ще одного невирішеного питання – посилення візових обмежень для російських туристів і комбатантів. Адже, за попередньою інформацією, особа, звинувачена у спробі підриву літака, в'їхала на територію ЄС за італійською туристичною візою. За словами Каллас, згадані візові обмеження необхідні самому Євросоюзу для забезпечення власної безпеки в умовах активізації гібридної війни.

Приверталася увага і до численних випадків виявлення західних та азійських елементів у російській зброї (5 500 елементів з 2022 року). У цьому зв’язку наголошувалося на необхідності розробки Єврокомісією дієвих заходів для забезпечення ефективного виконання чинних санкцій.

Активною виявилася і дискусія з питання реформування Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД), зокрема у контексті франко-німецької ініціативи. Обидві столиці пропонують внести певні зміни до рішення 2010 року, яким була заснована ЄСЗД, з метою посилення ролі держав-членів у виробленні зовнішньополітичних рішень та економії коштів. Причиною цього стало певне перетягування на себе останнім часом зовнішньополітичних функцій Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (як від головної дипломатки ЄС Каї Каллас, так і від держав-членів).

Зі свого боку Каллас та окремі міністри наголошували на складності внесення змін до базових документів і рішень ЄС та доцільності натомість сконцентруватися на вдосконаленні їхньої імплементації.

Серед проблем, які стоять на заваді ефективній роботі ЄС у зовнішньополітичній сфері, Каллас відзначила принцип одностайності при прийнятті рішень (навіть без внесення змін до документів ЄС це можна вирішити через утримання, у разі незгоди, від голосування без накладення вето), а також відсутність координації та дублювання в роботі ЄК.

Тому Каллас пропонує надати їй (як віцепрезидентці ЄК згідно з документами ЄС) можливості для ширшої координації діяльності структур Єврокомісії, робота яких має зовнішньополітичні й безпекові аспекти – торгівля, міжнародна допомога, розширення, міграція, візова політика. Однак наскільки останнє зможе бути реалізоване – залежить не лише від держав-членів, а й від Президентки ЄК, з якою у Каллас не склалися добрі особисті стосунки.

За результатами засідання була опублікована Декларація ЄС та держав-членів на підтримку ефективного багатостороннього співробітництва (мультилатералізму). Наскрізним меседжем документа є наголос на необхідності відновлення поваги до міжнародного права і принципів Статуту ООН, щодо яких останнім часом фіксувалися серйозні порушення.

Декларація наголошує на центральній ролі ООН у забезпеченні міжнародного миру і безпеки як центрального елемента глобальної системи, що забезпечує повагу до суверенітету і територіальної цілісності всіх держав, мирне врегулювання спорів та рівне застосування міжнародного права. Водночас зазначається про необхідність подальшого просування у питанні реформи ООН.

Окремий наголос ставиться на важливій ролі Міжнародного Суду ООН у мирному врегулюванні спорів і роз’ясненні норм міжнародного права, а також на вирішальному внеску Міжнародного кримінального суду (МКС) у подоланні безкарності за найтяжчі злочини. У декларації містяться також заклики до держав-членів забезпечувати вчасну виплату членських внесків для належного і передбачуваного фінансування організації.

Зрозуміло, що основною причиною оприлюднення такої декларації у контексті підготовки до наступної сесії ГА ООН стала не лише агресія РФ проти України та наростання гібридної війни Москви проти Європи, а й політика Вашингтона, який останнім часом дозволяв собі досить вільне трактування норм міжнародного права і закликав до розпуску МКС.