Ось що таке «денацифікація»

Обстріл Вінниці не викликав в мене додаткових емоцій, крім тих, які виникли в ніч на 24.02.2002. І це не страх, не розпач і не біль. Це відчуття абсолютно нової реальності, в який має вже п'ятий місяць жити весь світ, і насамперед Україна.

Проголошена мета Росії – «денацифікація» – це синонім «знищення нації» та «масового вбивства за ознакою належності до української політичної нації». Нинішня війна для українців – це боротьба за право на життя, тоді як росіяни просто хочуть всіх нас вбити. Щоб не було ані українців, ані України.

Ця війна Росії проти України є тотальною, тобто для росіян все одно – армійський окоп, військова казарма, промислове підприємство, торговельний центр чи житловий будинок, вони готові знищувати будь-які цілі, якщо це дає їм можливість вбивати українців та руйнувати Україну.

Ця реальність не виникла 14.07.2022, але, здається, багато хто в Україні її усвідомив лише в цей день, після кадрів з мертвою дівчинкою у Вінниці.

Як жити українцям в цій реальності? Є тільки три варіанти відповіді: бий, біжи, замри.

Можна піти до війська, можна емігрувати чи сховатися «десь в горах», можна зрештою «завмерти», намагаючись жити «звичайним життям» та переконуючи себе в тому, що скоро все закінчиться.

Вирішувати, що саме робити, має кожен самостійно. Але кожен при цьому має розуміти: від його персонального вибору залежить подальша доля України та української нації. В тому числі й життя мільйонів маленьких дівчаток і хлопчиків, нині живих та ще ненароджених.