Депутатка Шуляк і таксі до нічного клубу

«Забезпечте 10% прибутку і капітал згоден на будь-яке використання; при 20 %він стає жвавим; при 50%, безперечно, готовий зламати собі голову; при 100% він зневажає всі людські закони; при 300% немає такого злочину, на який би він не пішов – навіть під загрозою шибениці».

Люблю цю тезу Карла Маркса, написану більше 160 років тому. Вона, як чарівний ключик у казці, відкриває скриню з багатьма таємницями, або, як надійна відмичка старого ведмежатника, відкриває найскладніші та  найміцніші сейфи людських і корпоративних таємниць.

Середній тариф на поїздку в день від Хрещатику до Троєщини орієнтовно 300 грн, у комендантський час (з нуля годин до п'ятої ранку), тариф доходить до 2-2,4   тис. грн, коли їде просто пасажир. Коли ж таксист везе милу дівчину надавати інтимні послуги, а таких поїздок в комендантський час до 90%, тариф подвоюється. Досить такі грубі гроші для того, щоб вийти в ніч і ризикувати в комендантський час. Але парадокс ситуації в тому, що таксист чи інший порушник комендантської години з юридичної точки зору нічим не ризикує. Як розповіли мені працівники патрульної поліції Києва, діюче законодавство не передбачає  будь-якого покарання за порушення комендантської години. Максимум, що вони можуть зробити, – зупинити  та попередити порушника, в кращому випадку відвезти в райвідділ, де з ним проведуть виховну бесіду. Але при можливості заробити такі гроші, після проведеної профілактичної бесіди таксист повертається знову на нічні вулиці Києва. Спроба притягти відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зробила нічних таксистів зразковим учасниками руху, можна навчальні фільми знімати для автошкіл. По суті, поліція не має можливості притягнути до відповідальності одного правопорушника який створює умови для іншого.

Точно така ж сама ситуація із роботою нічних клубів, кафе, ресторанів, барів, боулінгу, караоке. Крім морального соціального тиску в мережах та бесід із керівниками закладів іншого юридичного впливу на це немає. Бажання власників нічних клубів заробити зрозуміле, бо введення комендантської години,  за оцінками рестораторів завдало збитків, особливо коли вона була із 22 і 23 години, від 30 до 70% доходів до воєнного періоду. Бо основний клієнт приходить, особливо перед вихідними та у вихідні дні, з 18 - 19 години, найбільший притік клієнтів з 20 до 22. А коли комендантський час розпочинався о 22 чи 23 то максимум о 20-й ресторан кафе чи бар мав зачинятися. Тому й зрозуміло бажання і прохання власників цих закладів оголошувати комендантську годину хоча б з нуля годин. Але чому я пишу про це? Не тільки через додаткову криміналізацію в столиці, бо одне правопорушення тягне за собою інше, а порушення принципу рівної та справедливої конкуренції, коли один дотримується правил комендантського часу, зачиняє своє кафе чи ставить машину в гараж, а інший продовжує заробляти подвоєним-потроєним тарифом приводить до підриву цивілізованого нормального ведення бізнесу. Перевага надається не за рахунок поліпшення якості послуги, а за рахунок отримання або монопольного становища чи порушення діючого порядку речей. І в цій ситуації, звичайно, роль держави має бути головною, якраз завдання і функція влади забезпечити рівні умови ведення бізнесу.

А в умовах військового стану такі порушення викликають роздратування і запитання до влади: чому не вживаються заходи?

Це питання я й поставив народному депутату, лідеру партії «Слуга народу» Олені Шуляк 28 листопада,  під час чергової зустрічі з представниками бізнес-асоціацій на платформі УБР. Більше того, моє запитання і пропозиція негайно внести зміни до діючого законодавства для того щоб у поліції була можливість притягувати порушників до відповідальності отримала гарячу підтримку сторони моїх колег з інших бізнес-асоціацій.

І диво трапилося.

Читаю вчора новину: Рада підтримала штрафи за порушення комендантської години.

У першому читанні за законопроєкт проголосували 233 депутати.

І таки так, 9 грудня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект 10195, яким встановлюється штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів, якщо повторно – від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів (від 8 500 до 17 000 грн для громадян і від 51 000 до 102 000 грн для бізнесу, у разі повторного порушення – сума штрафу подвоюється).

Чесно кажучи, з одного боку, був приємно здивований через таку нечувану оперативність із боку влади на критичні зауваження бізнесу

Що ж приємно, що так оперативно та дієво відгукнулися на запит бізнесу та суспільства.

І штрафи хороші. Проте з моєї точки зору цього недостатньо. 

Щодо таксистів згоден: хороший розмір, може бути дієвим покаранням. А от щодо мажористих хлопчиків та дівчаток, які регулярно порушують комендантський час, то для них такий штраф буде доволі незначним, заплатять, і навіть батьки не знатимуть. Пропоную взяти досвід наших прибалтійських союзників, які за пиятку конфіскують і передають машини потреби ЗСУ.

Думаю, що любячи татусі та матусі куплять ще машину свої мажористим чадам, а ЗСУ отримає такий необхідний їм транспорт. Тому пропоную шановній Олені Шуляк доповнити текст цього проєкту, який буде розглядатися у другому читанні, таким положенням: авто порушників, які не займаються підприємницькою діяльністю, конфіскується на потреби ЗСУ. Думаю громадськість мене підтримає.

А поки що, завдяки Олені Шуляк, таксист не повезе клієнта до нічного клубу, а як повезе, то поповнить бюджет України чи автотранспорт ЗСУ.

P.S. Окрема подяка працівникам патрульної поліції Києві за надану інформацію.