Ракетно-ядерний симулякр Кремля

Очільник «Роскомосу» заявив, що начебто вони поставили на бойове чергування новітню стратегічну міжконтинентальну ракету «Сармат».

«Сармат» – це чергова модернізація (і локалізація!) ракети Р-36, створеної у сімдесяті роки минулого сторіччя у Дніпрі. І цю ракету теж багаторазово модернізували: спочатку на Дніпровському ракетно-космічному концерні, потім в Державному ракетному центрі ім. Макєева в недоімперії. До речі, стратегічна ракета «Воєвода», яку замінюють на «Сармат» – теж модифікація нашої Р-36. Так що нічого нового.

Модернізація мала на меті повністю позбавитися від елементів ракети, які розроблялися і виготовлялися в Україні, і стосувалася двигунів, системи керування і бойової частини, яка розділяється. Відповідно, помінялися і характеристики ракети, дальність їй взагалі намалювали фантастичну – 18.000 км.

Намалювали, тому що ці характеристики не підтверджені випробуваннями! «Сармат» успішно випробували лише один раз у квітні 2022 року. І все! А з «гіперзвуковим» бойовим блоком «Авангард» взагалі повна дурня, тому що заявлені характеристики заперечують закони фізики.

За радянських часів нормою випробувань для подібних ракет було 20 пусків, останні 10 мали бути успішними. Якщо все відразу складалося успішно, то кількість випробувальних пусків могли скоротити, але все одно їх було більше 10.

Мені можуть заперечити, що у «Сарматі» все могли надійно відпрацювати під час наземних випробувань і комп’ютерного моделювання. Ну-ну, російська «Луна 25», яка тріумфально роздовбалася о поверхню Місяця, наочно свідчить, що там з надійністю моделювання. Путіна у вигляді двійника моделювати навчилися, космічні апарати – ні.

Тому я переконаний, що насправді на бойове чергування поставили не реальну ракету, а черговий симулякр. Такий собі мультик, якій повинен підтримувати міф про ракетно-ядерну супердержаву. Але на ракетно-ядерні потенціали це впливає не більше, ніж сексуальні самовихваляння імпотента.

Чекаємо, що хтось від Кремлю, Медведєв, наприклад, заявить про створення машини часу, яка доставить вцілілих «вагнерівців» у середньовіччя, щоб завадити створенню Київської Русі. Звісно, за допомогою гиперзброї, яка дивним чином нагадує пляшку з-під НАТОвського віскі.