Втрати Росії або навіщо Татарстан відправляє на смерть своїх людей?

Група «Інформаційний опір» продовжує збирати дані про російських окупантів, яких у самій Росії визнали вбитими чи публічно поховали.

Станом на 24 червня зафіксовано 58 869 імен з повними даними, ще більше 400 визнано в РФ мертвими, але є якісь нюанси.

За тиждень (з 17 червня) зафіксовано 661 убитий, тобто ритм «+- 100» убитих на добу, яких визнають у РФ, зберігається.

Ми продовжуємо спостерігати за СЗФО (Північно-Західний федеральний округ). Поки що там немає радикальних змін. У червні обсяг приросту публічних втрат в абсолютних цифрах (4,3%) по СЗФО можна порівняти із загальноросійськими (4%). Минулого тижня трохи підросли цифри по Комі, Вологодській та Калінінградській областях.

Татарстан став четвертим регіоном (після Краснодара, Башкирії та Свердловської області), який, згідно з нашими підрахунками, показав понад 2000 убитих. У середньому Татарстан показує 50 убитих на тиждень.

Знаєте що цікаво?

Я неодноразово писав, що минулого року спостерігався відчутний розрив у втратах між Башкортостаном та Татарстаном.

За однакового населення станом на 1 січня 2024 року різниця втрат в абсолютних цифрах становила 40%. Уфа гнала своїх людей на забій активніше за Казань. Але щось змінилося.

За неповні 6 місяців 2024 року Татарстан показав на 18% більше втрат, ніж сумарно за 2022 та 2023 роки. Розрив у втратах між регіонами скоротився до 8%.

Тобто, динаміка приросту втрат у Татарстані значно вища.

Тут два логічні пояснення.

По-перше, почали більше показувати, щоб розрив між сусідніми республіками не дратував людей.

По-друге, це ціна тих матеріальних та статусних благ, які Татарстан збирає завдяки нападу на Україну. Це ціна заводу зі збору шахедів, це ціна саміту БРІКС, «Ігор майбутнього» та ін. Вони радісно хапають понад 1 млн. рублів виплати найманцям і тікають вбивати українців.

Для порівняння: за ці півроку публічні втрати в Татарстані в абсолютних числах у 4,5 разів перевищують втрати Дагестану. Якщо зробити поправку на чисельність населення (чоловіків умовно призовного віку), то втрати Татарстану вищі за дагестанські в 3,6 рази.

Ці дані слід сприймати як орієнтовні, бо ми не знаємо, наскільки велике спотворення. Але коли відмінність у рази – йдеться про тенденції.