Путін прощає «дружнім» країнам борги. Санкційні втрати Росії

Експорт електроенергії з Росії до Китаю впав до рекордно низьких рівнів
фото: depositphotos.com

Інформація щодо поточних втрат Росії внаслідок санкцій

1. Росія тотально залежить від іноземних технологій у видобутку сировини.

  • Сировинна промисловість Росії, що забезпечує 15% російського ВВП залежна від іноземних технологій.
  • Частка імпортного бурового обладнання, а також аналітичного програмного забезпечення для видобутку корисних копалин у Росії зараз перевищує 90%.
  • Імпортними залишаються 50% гірських машин, що використовуються видобувними компаніями, та 30% наземного геофізичного обладнання, 20% обладнання для технологічних досліджень руд та 10% геофізичного обладнання для дослідження свердловин.

2. Росія продовжує нарощувати постачання сировинних товарів до Китаю.

  • Згідно зі статистикою митної служби КНР, у першому півріччі з РФ на китайський ринок було продано товарів на рекордні $65,2 млрд – на 4% більше, ніж роком раніше.
  • При цьому експортний потік майже на 90% складався із природних ресурсів.
  • Три чверті російських поставок до Китаю припадало на нафту, нафтопродукти та газ, випливає з митної статистики.
  • За пів року російські нафтові компанії продали китайським НПЗ 55,1 млн тонн чорного золота – на 5% більше, ніж роком раніше. Середня ціна цієї нафти збільшилася на 9%, до $80,3 за барель.

3. Експорт електроенергії з Росії до Китаю впав до рекордно низьких рівнів.

  • За шість місяців поточного року РФ поставила в КНР близько 465 млн кВт•год, що на 76% менше за аналогічний період минулого року.
  • Причини – мала водність, брак генерації та висока аварійність на старих ТЕС Далекого Сходу. Для вирішення проблеми потрібно будувати нові електростанції.

4. Путін дозволив «дружнім» країнам не повертати Росії ще $600 млн боргів.

  • Російська влада продовжує радянську практику прощення боргів «дружнім» країнам, сподіваючись знайти союзників у протистоянні із Заходом.
  • 2024 року російський бюджет не дорахується ще близько 50 млрд рублів, або $578 млн, виплат за раніше виданими міждержавними кредитами. Замість запланованих 99 млрд рублів у вигляді відсотків та погашення тіла боргу Росія отримає цього року вдвічі менше – 49,7 млрд.
  • Це пов'язано зі змінами умов міжурядових угод, пояснює Рахункова палата, не уточнюючи, які країни отримали поблажки та на яких умовах.

5. Трохи більше місяця тому Росія та Іран підписали стратегічний газовий меморандум, згідно з яким обсяг постачання російського газу до Ірану становитиме 300 млн кубометрів на добу, що еквівалентно 109 млрд кубометрів на рік.

  • Газпром планує інвестувати не менше $10 млрд у будівництво газопроводу, який частково пройде Каспійським морем і через територію Азербайджану.
  • Незважаючи на те, що передбачуваний обсяг постачання майже становить дві третини від газу, що експортується до Європи в 2021 році, ціна постачань до Ірану залишається невідомою, що викликає питання про те, чи зможе Газпром компенсувати втрати від відходу з європейського ринку.
  • Іран, володіючи значними запасами газу, потребує російського газу через низькі інвестиції в промисловість, а також відкриває можливість перепродажу російського газу до Індії.

6. Фінська компанія Gasum припинила закупівлі зрідженого природного газу (ЗПГ) із Росії, як і планувала, повідомила компанія.

  • Санкції ЄС, запроваджені у червні, забороняють купівлю або імпорт ЗПГ із Росії через термінал ЄС без підключення до газової мережі об'єднання. Заборона почала працювати 26 липня.
  • При цьому Gasum закуповує CПГ із різних джерел, включаючи завод Risavika у Норвегії. Також компанія купує ЗПГ у всьому світі через термінали у Центральній Європі.

7. Австрійська група Raiffeisenbank International окреслила, в якому форматі зберігатиметься бізнес її дочірнього Райффайзенбанку в Росії:

  • Банк замість кредитування продовжить розміщувати ліквідність у ЦБ і працюватиме лише з обмеженим списком клієнтів з-поміж великих компаній, що активно працюють на міжнародному ринку. Але навіть для них банк має проводити «індивідуальну комплаєнс-перевірку».
  • З 2023 року російський Райффайзенбанк не проводить транзакції, пов'язані з оплатою електроніки, нафти та нафтопродуктів, деревини та автомобільних компонентів.
  • Для російської «дочки» встановлені суворі обмеження на залучення депозитів від клієнтів.
  • Нові строкові вклади банк більше не відкриває, ставки за всіма поточними рахунками дорівнюють нулю, застосовуються додаткові високі комісії.

8. Позиція Угорщини і Словаччини, які за 2 роки не змогли зменшити залежність від російської нафти, викликає роздратування у ЄС.

  • Дипломати ЄС у приватних розмовах висловлюють роздратування через наміри Угорщини та Словаччини використати правила Євросоюзу для збереження доступу до дешевої російської нафти всупереч загальній політиці блоку.
  • У дискусіях серед дипломатів ЄС відчувається значне розчарування тим, що ця проблема взагалі стоїть на порядку денному Брюсселя.
  • Кілька дипломатів ЄС розлютилися, зазначаючи, що усі інші в ЄС знайшли способи відійти від російської нафти і це – не їхня проблема.
  • Угорщина та Словаччина скористалися санкційними виключеннями, щоб продовжувати закачувати російську нафту. Угорщина навіть збільшила імпорт роснафти, що викликало особливий гнів.
  • «Багато членів ЄС доклали дороговартісних, але необхідних зусиль, щоб позбутися залежності від російського газу і нафти... головним чином тому, що вони смердять кров'ю», – сказав один дипломат ЄС, який побажав залишитися анонімним, щоб говорити відверто.
  • «Схоже, що Угорщина має проблеми не лише з нюхом, але й з мисленням та відсутністю рішучості позбутися залежності», – додав дипломат.
  • Тим часом Будапешт і Братиславу вважають у ЄС «дуже лицемірними».
  • Вони фактично отримували пряму економічну вигоду від близькості до українського ринку, перепродуючи дешеві російські енергоносії за величезну ціну, одночасно притримуючи постачання зброї та водночас будучи троянськими кіньми для Росії в Європі.

9. ЄС попередили, що Угорщина відчинила двері для російських шпигунів.

  • Голова Європейської народної партії Манфред Вебер закликав обговорити на саміті лідерів ЄС у жовтні рішення Угорщини послабити візові обмеження для Росіян та білорусів.
  • Вебер заявив, що крок Угорщини дозволить неперевіреним Росіянам безперешкодно подорожувати більшою частиною ЄС.
  • Цього місяця Угорщина опублікувала деталі нової системи прискореного оформлення віз для громадян восьми країн, включаючи Росію і Білорусь, які зможуть в'їжджати до Угорщини без перевірок безпеки або інших обмежень.

10. ЄК вимагає роз'яснень в Угорщини щодо пом'якшення візових вимог для громадян Росії та Білорусі, щоб перевірити це рішення щодо відповідності нормам ЄС. Про це заявила представник ЄК Аніта Хіппер.

11. Італія заарештувала активи російського бізнесмена, який перебуває під слідством в Україні.

  • Податкова поліція Італії заарештувала нерухомість та активи російського бізнесмена на суму близько 41 мільйона євро.
  • Це голова та засновник Fedcom Group, світового лідера в галузі логістики, морських перевезень та торгівлі сировинними товарами Олексій Федоричев.
  • Арешт було здійснено на запит антикорупційної прокуратури України, йдеться у заяві прокуратури Флоренції.
  • За даними італійської прокуратури, Федоричев реінвестував прибутки, отримані незаконним шляхом в Україні.
  • Серед заарештованих активів – замок XII століття Торре дель Галло, повідомляє Corriere della Sera.

12. Словаччина погрожує припинити постачання дизельного палива до України, якщо не буде відновлено транзит нафти.

  • Словаччина та Угорщина – дві країни, які виступають проти військової допомоги західних союзників Україні у її боротьбі з Росією, – посилили тиск після того, як минулого місяця Київ вніс «Лукойл» до списку санкцій.
  • Україна припинила постачання нафти цієї компанії на словацькі та угорські нафтопереробні заводи.
  • «Якщо транзит російської нафти через Україну не буде відновлено в короткі терміни (словацький НПЗ) Slovnaft не продовжуватиме постачання дизельного палива до України», – наголосив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

13. Китайські електромобілі зайняли рекордну частку ринку в Європі.

  • У червні китайські бренди захопили 11% європейського ринку електромобілів, зафіксувавши рекордну кількість реєстрацій.
  • За даними аналітиків дослідницької компанії Dataforce, лідирує за кількістю нових реєстрацій китайська SAIC Motor Corp.
  • Загалом китайські бренди зареєстрували понад 23 тисяч електромобілів по всьому регіону протягом місяця, що є найвищим показником за всю історію.

Читайте також: 

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: