Саміт БРІКС: тривожний подзвін

Саміт БРІКС у російській Казані – зараз топ-тема ворожої пропаганди. Вони захоплено розповідають, що це нібито провал ізоляції, санкцій і «однополярного світу». Превозносять «унікальний союз», спрямований «на розвиток, а не стримування». І, звісно, намагаються показати, що «the rest» (решта світу) переважає «the West» (Захід).

Участь 36 країн, з них 22 – на рівні глав держав і урядів, серед них різних регіональних лідерів, справді дає картинку «консолідації Півдня». І хай це успіх не російський, а радше китайський. Хай це не перший, і не останній подібний захід. Хай між країнами-учасницями існують глибокі протиріччя. Картинка вийшла досить промовиста.

Вона мала би відбиватись тривожним сигналом у кабінетах керівників української дипломатії – від президентського офісу починаючи.

Бо ставки на «саміти миру», «кримські платформи» та інші формати, які позбавлені конкретного наповнення, явно програють. А відволікають час, ресурси і зусилля.

Від спроб «захопити глобальний Південь фоткою з Єрмаком» давно час переходити до скоординованих дипломатичних зусиль.

Скоординованих з партнерами. Плани перемоги, сформульовані як листи до Святого Миколая із списком бажань, мають поступитись кропіткій спільній роботі по спільних же проєктах. Від образ і звинувачень час перейти до пошуку спільних інтересів і втілення їх у життя.

Створення дієвого механізму підлаштування санкцій під шляхи їх обходу – для перекриття цих шляхів.

Вже не кажучи про «домашню роботу» щодо верховенства права, демократичних процедур та боротьби з корупцією.

Скоординованих між політичними силами із залученням суспільства. Зараз не час для ревнощів і потужних найвеличностей. Руба стоїть питання виживання держави і нації. Всі наявні ресурси і можливості, всі персональні контакти мають бути задіяні.

Скоординованих між органами влади. «Парламентська дипломатія» з ритуального словосполучення має перетворитися на реальний механізм гнучкої роботи з партнерами на різних рівнях, в різних групах і частинах суспільств інших держав.

Бо монопотужність може напрацювати фото. Але системна робота видасть фото набагато вищої якості – яке зафіксує результат, а не факт зустрічі…