Розміщення іноземних військ в Україні: безпека чи ризик?

Слова словацького прем’єра Фіцо про розміщення військ партнерів на нашій території не мають викликати шаленого ажіотажу. Ця тема давно обговорюється у військовій та експертній спільноті Заходу, у політичній, до речі, також, хоча і непублічно. Я є великим фанатом такого підходу у принципі – не тільки стосовно військ, але й інфраструктури.

Однак те, як зараз це обговорюється, ставить перед нами декілька непростих питань.

По-перше, ці війська можуть розміщуватися таким чином, щоб не створити враження прямої залученості Заходу до війни, а такого враження там дуже не хочуть, через загрозу ядерної ескалації. Тобто потрібно рішення про стале припинення вогню з усім необхідним «антуражем».

По-друге, якщо це рішення буде прийняте і реалізоване до повної деокупації, то це створить майже класичний «корейський» сценарій з присутністю сил по обидві сторони.

По-третє, умови безпеки для цих військ на нашій території передбачатимуть координацію з нашими союзниками всіх дій щодо території РФ та, у разі незавершеної деокупації, також й окупованих територій. Тобто процес звільнення окупованих територій може стати можливим лише політичним шляхом.

І нарешті, по-четверте, це може стати своєрідним «лайтовим» варіантом НАТО для нас на невизначену перспективу і стати замінником справжнього НАТО.

Список непростих питань та викликів можна продовжити, водночас цей варіант дійсно надає нам реальні важелі, без яких ми не будемо почуватися у безпеці.

В якийсь момент ми можемо постати перед дуже непростим вибором і робити його буде потрібно свідомо, з детальним стратегічним аналізом всіх «плюсів» та «мінусів», звісно на фоні тих можливостей та умов, які у нас будуть.