Прогульники і «ухилянти» Верховної Ради під час війни

Бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях та голосуваннях Верховної Ради та її органів – це не просто моралізаторство чи повчання нардепів. Це одні з перших та основних обов'язків народного депутата, які визначено законом. Крім того, закон має ще й окремий пункт про дотримання вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики.

Але, як свідчить аналіз голосувань від початку 2022 року, який провів Рух «Чесно», у парламенті відбулось понад 2800 голосувань і майже 60 нардепів пропустили понад 30% з них. Це дуже значний відсоток ухилення від прямих депутатських обов'язків.

Прогульники були у всіх скликаннях парламенту та місцевих рад. Але в умовах війни проблема прогульництва постала вкрай гостро. Адже політики, які отримали підтримку та кредит довіри виборців, мають бути відповідальними й виконувати свої обов'язки – представляти інтереси виборців, захищати суверенітет та територіальну цілісність. Все те, що вони обіцяли у своїй присязі, яка закріплена у ст.79 Конституції: «Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників».

Порушення або ж недотримання присяги є неприпустимим, коли йдеться про військових чи лікарів. Військовий, який порушив присягу, не може далі служити у лавах армії. А от порушення присяги нардепом не має строгої санкції, найімовірніше, їх не те що не позбавлять мандату, а й дозволять далі з’являтися у сесійній залі. Максимум, що очікує нардепа за це – політична відповідальність перед виборцями, але, не виключено, що такі політики спробують підкупити їх гречкою на наступних виборах.

І такий негативний імідж для своїх партій та груп роблять конкретні народні депутати. Звісно, найбільшими прогульниками є фігуранти Реєстру держзрадників, які втекли з України або до повномасштабного вторгнення, або вже після нього.

Ще однією негативною тенденцією у Верховній Раді є нардепи-ухилянти, які не беруть участі в голосуваннях, хоча вони або ж їх картки присутні на робочих місцях. Проте варто зауважити, що в обов'язки депутата входить голосувати «за», «проти» або «утримуватися». Такої участі у голосуванні, як «не голосував» регламентом ВРУ не передбачено.

Загалом від початку 2022 року і дотепер, найбільший відсоток нардепів, які мають понад 30% неучасті у голосуваннях, у групах ПЗЖМ (45%) та «За майбутнє» (44%). Натомість найменше «пасивних» депутатів у фракціях «Слуга народу» (6,8%) та Голосу (15%). У свою чергу в «Європейській солідарності» та «Довірі» немає жодного депутата, у яких за цей час відсоток неучасті в голосувань був більший за 30%.

Рух «Чесно» вже писав, що практика неучасті в голосуваннях поширена серед нардепів та депутатів міських рад. Якщо, наприклад, фракція чи група вирішила не голосувати або утриматись за ті чи інші питання порядку денного. Досить часто така позиція може узгоджуватись на засіданнях фракції напередодні голосування або ж виникати спонтанно під час розгляду. У цих випадках система голосування «Рада» відображає на табло результат «не голосував». Натомість, якщо ж нардеп дістав або не вставив картку у слот на робочому місці, то система відображає результат «відсутній».

Голови фракцій та груп, спікер та заступники мають докласти максимально зусиль для того, щоб в умовах воєнного стану народні депутати були на робочому місці і працювали. До цього процесу можуть долучитися ЗМІ і виборці, які можуть нагадувати політикам про те, де вони мають бути.