Підказка академіка Сахарова

У 1970-і роки я багато читав у самвидаві Андрія Дмитровича Сахарова - одного з тих дуже небагатьох росіян, до якого насправді можна застосувати визначення хороший.

Уявляю, як би він сприймав усіх цих сьогоднішніх Навальних, Каспарових, Ходорковських... Андрій Дмитрович був людиною принциповою, самого Солженіцина - кумира багатьох тодішніх лібералів не пожалів, привселюдно роздягнув, явивши світові імперські, великодержавницькі тенденції письменника.

Але це так, принагідно. Головне ж те, що Сахарова треба згадувати не лише ритуально, в якісь пов'язані з ним пам'ятні дати.

У річницю російського вторгнення згадав давній, теж з 1970-х, нарис академіка «Про війну і мир». Ось кілька абзаців із того невеличкого нарису (переклад мій):

«Я писав про багато тривожних і трагічних фактів сучасного міжнародного становища, що свідчать про посутню слабкість і дезорганізованість Заходу перед лицем тотального виклику...

Найважливішою за все є єдність країн Заходу...

Єдність потребує лідера, таким по праву і через тяжку повинність є наймогутніша в економічному, технологічному та військовому відношенні з усіх країн Заходу – США...

Єдина стратегія не може виходити з приватних чи тимчасових інтересів, вона повинна бути далекоглядною, рішучою та альтруїстичною. В умовах тісної оборонної, економічної та політичної взаємопов'язаності всіх країн Заходу стануть неможливими ті надто зараз часті, гнітючі епізоди зради спільних інтересів заради приватних...

Я закликаю інтелігенцію Заходу, міжнародні організації гуманітарного характеру всебічно сприяти єдності Заходу».

Ці міркування академіка з'явилися майже півстоліття тому. Але як же дотичні вони до сьогоднішньої ситуації, коли Україна протистоїть московській навалі і потребує рішучих та одностайних союзників.

І як добре було б, якби наші державні мужі у своїх діалогах із зарубіжними партнерами могли переконувати їх, оперуючи не лише власними напрацюваннями (зовсім недавно почув це визначення з уст чиновника високого рангу, чим той - себто власними напрацюваннями - вочевидь дуже пишався), а й звертаючись до інших джерел, серед яких і спадщина людини з бездоганною репутацією в світі – академіка Сахарова.:

Якби хтось процитував ці слова високим зарубіжним гостям, які мало не щодня відвідують Київ. Хоча б тому ж Орбану, який збирається до нас із візитом.