Боротьба за справедливий мир: що чекати від глобального саміту у Швейцарії

Про саміт миру.

От здавалося б. Усі розуміють, що на саміті у Швейцарії 15-16 червня не буде прикладного рішення, яке негайно призведе до миру. Але дії різних субʼєктів гео/політичного процесу тривають. Відкрито і закрито. Зокрема, Китаю, який серед інших дій лобіює свій «мирний план», як пише Reuters.

Виходить, є значущість, за яку змагаються. За підхід. Уже стало відомо, що на саміті буде дещо менша кількість учасників, ніж зазначена раніше. Це повʼязано не з альтернативним планом Китаю чи когось іншого. А з тим, що в підсумкове комюніке, яке планується підписати за результатами саміту, вдалось внести суттєві корективи – на користь України. І це, поза сумнівом, правильно, навіть якщо кількість його підписантів зменшиться.

Правильно, бо йде боротьба за підхід, формулювання руху до миру. Китай, думаю, і далі просуватиме свій підхід, використовуючи у якості основного аргументу – необхідність присутності обох сторін. Але це, скоріше, не про мир, а про досягнення тимчасового компромісу щодо активних військових дій/ зняття ризиків на окремих напрямках, наприклад, ядерної зброї. Китаю це під силу, тому він і використовує цю тему/нішу.

Глобально ж, для нас важливо закріпити формулювання «справедливого миру», у той час як Росія хоче обміняти подальшу війну на незворотність повернення Україні окупованих росіянами територій.

Щодо прикладних рішень, то вони, як і раніше, залежать від ситуації на фронті.