Глобальний саміт не дозволив Путіну навʼязати свій мир

Два завдання уже зараз вирішив самміт у Швейцарії.

1. Не дозволив Путіну чи іншим навʼязати силовий, чи гібридний підхід руху до миру. У Швейцарії публічно було заявлено, що світ обирає рух до миру, який базується на міжнародному праві. Допускаю, що інші країни, той же Китай, теж можуть ініціювати проведення конференцій, виходячи зі своїх «формул миру». У той же час, навряд чи, якась із країн збере більшу кількість учасників, що є показовим, навіть якщо частина з них не підписала підсумкове комюніке.
2. Захід продемонстрував розуміння, хоч і повільно до нього йшов, що без створення реального запиту у Росії до переговорів про мир ніякого руху не буде. А створити його можна через військове посилення України та чітку позицію Заходу.

Разом з тим, цей самміт – це лише старт. До наступного, якщо ми кажемо про можливий результат, ще велика робота, рішення та дії.

Згадала, як у музеї Ґуггенгайма у 2010 році пройшов перформанс під назвою «Цей прогрес». Суть його була у поетапності та покроковості руху, і при цьому важливості кожного етапу.

Це відбувалося так. На першому витку спіралевидного підйому наверх відвідувача зустрічала дитина і ставила питання: Що таке прогрес? Далі був короткий діалог, після чого відвідувач підіймався вище, зустрічаючи на вищому щаблі уже старшокласника, з яким теж говорив про прогрес. Далі він розмовляв з юнаком і, нарешті, з дорослим, увесь цей час по мірі руху та підйому по «шкалі віку» говорячи про розуміння прогресу. Десь такий підхід нас чекає на шляху до миру.