Соцмережі на контролі: Чому США та Китай занепокоєні

Поки у нас точиться суперечка про те, чи треба забороняти Telegram, у США і Китаї теж думають що робити з соціальними мережами. Що я про це думаю – напишу у кінці допису, а поки ключові тези з цікавої публікації:

Чому занепокоєні американці?

1. Страх № 1 – Тік-ток може використовуватися як інструмент пропаганди КПК. Тому 13.03 Конгрес зобов'язав китайського власника платформи продати додаток, інакше його заборонять у США. (Наче це заважає впливати опосередковано, лол, – ред.).
2. Але не тільки Тік-ток непокоїть. 18.03 Верховний суд розглянув позов адміністрації Байдена до соціальних медіа з вимогою видалити пости, що містять дезінформацію. Під ударом Мета та Х.
3. Обидві історії говорять про вплив цих платформ у поширенні новин і формуванні громадської думки.

Але якщо для адміністрації Байдена головним страхом є дезінформація (як вони декларують) і китайський вплив, то КПК найбільше роздратована обмеженістю контролю. Здавалося б, куди більше контролю? А тут все цікавіше.

•1•

КПК роздратована тим, що більшість дорослих китайців отримують новини через соціальні медіа. Справа у тому, що чиновники ніколи не розглядали такі платформи як суспільно – політичні. Вони розглядалися як прийнятний для комуністичної влади формат ескапізму населення, розваг і розвитку дрібного бізнесу. Але раптово щось пішло не так.

•2•

Лідером є Douyin (так TikTok називається у КНР). 46% китайців отримують новини з нього. Ще третина – на Weibo (аналог X). Третій – месенджер WeChat. Всі три платформи – приватні. Але партія послідовно посилює контроль.

•3•

Цензура працює: партія приписує зачищати їх від «підривного контенту», витрачає $6,6 млрд на модерацію контенту (тільки за 2 місяці 2023 видалили 1,5 млн дописів і майже 70 тис. акаунтів).

•4•

Крім того, КПК і сама використовує соціальні мережі, щоб донести свій порядок денний. Зараз китайські соціальні мережі видають як пріоритетні схвальні новини про дії уряду і у ТОПі 57% новин створені урядом чи пов'язаними особами.

•5•

Але соцмережі вміють це все обходити. У 2022 році мільйони китайців поділилися відео, яке демонструє жорстокість карантину у Шанхаї. Відео розповсюджувалося швидше, ніж його встигали видаляти. А згодом його конвертували в анімацію, щоб його складніше було виявити. Такі історії КПК дуже дратують. Бо це поки вони не переходять у політичний протест. А раптом? Особливо на фоні посилення економічної кризи.

•6•

Тому з 2022 компанії зобов’язані реєструвати свої алгоритми у регуляторах і пояснювати їх логіку. Партія впливає на власників мереж і через прямий тиск (який КПК називає консультаціями), і через економічний. Останніми роками державні інвестори також придбали пакети акцій ключових гравців ринку. Ці «золоті акції» дозволяють уряду, серед іншого, призначати членів правління. Так КПК і цього мало.

•7•

Уряд КНР боїться іноземного втручання у політику через соцмережі. Побоювання КПК посилилися, коли Reuters у березі повідомило, що 2019 ЦРУ розпочало таємну кампанію в китайських мережах, спрямовану на підрив довіри до уряду.

•8•

Тому бажання повернутися до доби ТБ і газет як голових джерел новин не полишає КПК. Тому що алгоритми працюють загадковим чином. Іноді навіть їхні творці не можуть пояснити, чому вони рекомендують одне, а не інше.

Що я з приводу всього думаю?

Всіх героїв цієї історії (і не тільки їх) об'єднує одне: насправді ані політики, ані медіа, ані люди загалом ще не мають ефективних механізмів адаптації до нової інформаційної доби. Де інформації дуже багато, механізми впливу через пропаганду спростилися, а як з цим боротися ефективно ніхто поняття не має. А іноді не має і бажання, просто прагне змінити чужу дезінформацію і пропаганду власною.

Зараз же навичка роботи з інформацією і психологічна стійкість до інформаційного потоку – це нова грамотність. Яку треба виробляти і якій треба навчати. Але це довго і дорого.

І з методологією теж великі проблеми.