Психологиня пояснила шкідливий вплив серіалу «Свати» на українців
«Серіал підкреслював, що все російськомовне – це освічене, інтелігентне, заможне, бажане, класне. Натомість усе україномовне – недолуге, смішне, простувате і небажане»
Серіал «Свати» вплинув на самосприйняття українців та їх мовну ідентичність. Образи, представлені у серіалі, підсилювали стереотипи про відрив між містом та селом. Про це розповіла кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Ірина Губеладзе в інтервʼю «Главкому».
У серіалі «Свати» україномовних показували як простакуватих селюків, а російськомовних як інтелігентних містян. Популярний телепродукт відіграв роль у самосприйнятті нового покоління українців, адже був інструментом пропаганди.
«У 2012 році я захистила кандидатську дисертацію, яка стосується сільської молоді у місті. Там досліджена і показана різниця між сільською молоддю та міською, як вони одне одного сприймають. І дуже чітко на українській вибірці на той момент зафіксовано і математичними методами підтверджено, що в уявленнях опитаних із сільським населенням пов'язані такі риси, як україномовність, працьовитість, але простота, наївність, неосвіченість. Тобто всі ті образи, які ми можемо побачити в образі цієї сільської пари у «Сватах». І навпаки, міське населення вважалося інтелігентним, розумним, трошки зверхнім, ніби воно на щабель вище сільського, і вже точно російськомовне.
Не знаю, чи це пов'язано зі «Сватами» – скоріше навпаки, «Свати» є інструментом пропагандистського впливу. Він посилював впевненість людей в існуванні цієї поляризації і дозволяв тим, хто себе ідентифікує з російськомовними містянами, тобто, впізнавав себе у них, відчувати якусь гордість, зверхність. Ті ж глядачі, які ідентифікують себе з серіальною сільською парою Валюхою і Іваном, можуть це прийняти, висміяти і продовжувати відповідати цьому образу. Тому серіал підкреслював, що все російськомовне – це освічене, інтелігентне, заможне, бажане, класне. Натомість усе україномовне – якесь трохи недолуге, смішне, простувате і небажане. Таке, від якого хочеться відмовитися», – пояснила психологиня.
Ірина Губеладзе розповіла про зміни, які пов'язані з процесами у країні – спілкуватися українською стало престижно, причому перший етап набуття цього престижу відбувся у 2014 році. Другий бум – у 2022 році. На думку психологині, очікується певний відкат, зниження цього показника, щойно воєнна ситуація заморозиться чи припиниться гаряча фаза війни.
«Українська стає мовою спілкування інтелігенції – лікарів, вчителів, митців. Все більше посилюється – можливо, недостатньою мірою, але тим не менш – протилежний механізм: якщо ти претендуєш на приналежність до інтелігенції, хочеш бути на щабель вище, мати перспективи і добробут, то маєш говорити українською мовою, і, до слова, правильною українською мовою», – наголосила Ірина Губеладзе.
До слова, зірка «Сватів» заявила, що колега по серіалу, який виступає проти війни в Україні, збожеволів.
Нагадаємо, російська акторка Олеся Железняк, яка відома глядачам по ролі Лариси Буханкіної, дружину Мітяя в серіалі «Свати», взяла участь в програмі «Судьба человека» на пропагандистському Першому каналі. Як відомо, в гості цієї програми кличуть лише артистів, які затято підтримують війну в Україні. Железняк-Буханкіна не підвела.
Розповідаючи про Володимира Зеленського, акторка театрально обурилася: «Я навіть не знаю, яка метаморфоза має статися з людиною, щоправда, не знаю… Отже, це було. Навіть іноді подумки питаю: «Володю, невже ти так ненавидів мене настільки, що хочеш убити моїх дітей?!» Ми ж жартували, сміялися, ну як же так».
Також акторка згадала про колегу Ганну Кошмал, яка одна з небагатьох з творчого колективу серіалу виступила проти війни в Україні. Железняк заявила, що їй шкода Кошмал: «Мені сумно і гірко. Але я не дозволяю собі злитися та ображатися. Коли людина в люті – це означає, що їй погано, важко, і вона не може з усім цим впоратися. Я, чесно, дуже хотіла б Аню обійняти й сказати: «Я тебе все одно люблю, я тебе жалію». Це якесь помутніння. Сталося затемнення!».
- Лінії розколу і національна депресія. Розмова з соціальним психологом про те, як рятуватися українцям
- Фоззі: Усе більше схиляюся до жорсткішої українізації
- Остап Українець: Наша кінцева мета – суспільство, яке не знатиме російської з дитинства
- Репер-військовий Ярмак: За всяку ціну треба забувати російську мову
- Філологиня Ольга Васильєва: Російськомовним в Україні бути соромно
- Професор Павло Гриценко: У тих, хто працює проти української мови, змінилася тактика
- Зірки «Сватів» посварилися через ювілей Путіна
Коментарі — 0