Професорка Голубовська попередила про післявоєнні виклики, до яких українська медицина не готова

Найважчим викликом для системи охорони здоров'я після завершення бойових дій стануть психічні розлади українців. Про це в інтерв'ю «Главкому» заявила лікарка-інфекціоністка, професорка Ольга Голубовська, коментуючи так звані «хвороби війни».

За словами Голубовської, війна вже вплинула не лише на психічне здоров’я українців, а й на поширення низки інфекційних та неінфекційних захворювань. Серед чинників ризику вона називає тривалий стрес, масове переміщення людей, порушення роботи медичної інфраструктури, проблеми з вакцинацією та лікуванням хронічних хвороб. Після завершення бойових дій ці наслідки, на її думку, можуть проявитися ще масштабніше.

Вона акцентувала, те, що суспільство спостерігає зараз, – це лише незначна частина проблеми порівняно з тим, що чекає країну, коли люди повернуться з фронту. Окрему загрозу становить і зруйнована інфраструктура – через неї зростатиме ризик локальних спалахів гострих інфекційних хвороб.

«Колективна безвідповідальність» замість координації

Голубовська звернула увагу на системну проблему: щоб держава розуміла реальний масштаб викликів, потрібна фахова аналітика, а робити її нема кому.

«Інститут головних фахівців у нас знищений», – наголосила вона, поставивши риторичне запитання: хто сьогодні відповідає за конкретний напрям – неврологію, інфекційні хвороби? На її переконання, наявність груп експертів замість персональної відповідальності – це «колективна безвідповідальність». Має бути конкретна людина, яка відповідає за свій напрям, бачить проблеми та пропонує шляхи їх вирішення, вважає спеціаліст.

Варто нагадати, що Інститут головних позаштатних спеціалістів МОЗ скасували у вересні 2017 року, пояснивши це переходом до роботи груп експертів. Ця модель діє й нині – зокрема, у травні–червні 2026 року МОЗ затверджувало нові склади експертних груп за окремими напрямами медицини.

Що Україні потрібно робити вже зараз

В ідеалі, каже професорка, медицина повинна мати профілактичну спрямованість – своєчасно виявляти супутню патологію та формувати здоровий спосіб життя, створюючи для цього умови. Втім, є речі, які не можуть чекати закінчення війни: якщо планове лікування часто можна відкласти, то у випадку ДТП, інфаркту, інсульту чи іншого невідкладного стану рахунок іде на хвилини. Тому, на її думку, найбільше постраждали саме екстрені й невідкладні служби.

Нагадаємо, що раніше Голубовська вказала на прорахунки медичної реформи, вказавши, що «гроші йдуть за пацієнтом» не всюди.