Був в оточенні та вважався зниклим безвісти: історія військового, який 271 день провів на позиції

Був в оточенні та вважався зниклим безвісти: історія військового, який 271 день провів на позиції
Перше, що зробив чоловік, коли вийшов з оточення – зателефонував рідним
фото: suspilne.media

Провізію в оточення постачали великими дронами, але через погоду та російських військових це не завжди вдавалось робити регулярно

Військовослужбовець із Буковини Станіслав Костишин провів 271 день на позиції в районі Торецька на Донеччині, перебуваючи в оточенні російських військ, без стабільного зв’язку та постачання. Вийти з йому вдалося лише через дев’ять місяців. Як інформує «Главком», про це боєць розповів у інтерв’ю «Суспільному».

За словами Станіслава Костишина, на завдання він їхав із розрахунком пробути на позиції не більше місяця. Група мала зайняти будинок і утримувати оборонну лінію. Спочатку оборону тримали дев’ять постів по три бійці, однак згодом російські військові почали знищувати їх один за одним.

Станіславу Костишину довелося виживати на позиції без зв'язку та провізії
Станіславу Костишину довелося виживати на позиції без зв'язку та провізії
фото: suspilne.media

«Ми самі не знали. Ми по рації чули, що там позиція була знищена і що робили з постами. Хтось пробував виходити й «спалився». По них наводили дрони», – розповідає військовий.

Згодом будинок, у якому перебував Станіслав із побратимами, згорів разом із речами. Група втратила зв’язок із командуванням і певний час навіть не знала, що перебуває в оточенні та що її вважають зниклою безвісти.

«Я потім багато знаходив наших хлопців – десь був череп, нога чи рука», – пригадує Костишин.

Наприкінці травня позицію почали закидати гранатами, і бійці були змушені тікати до іншого будинку. Після втрати візуального контакту з дрона Станіслава близько місяця вважали зниклим безвісти.

«У нас не було нічого: ні радіозвʼязку, ні автоматів, ні броні. Залишились з тим, у що були одягнені. Місяць виживали своїми силами», – каже він.

Згодом військові змогли відновити зв’язок із командуванням через інших бійців, яких випадково зустріли в тому ж оточенні. Провізію намагалися доставляти дронами, але через погоду та дії росіян це вдавалося не завжди. Через нестачу їжі та води боєць схуд, мав ознаки зневоднення й іноді втрачав свідомість.

Вихід з оточення тривав півтора місяця. Загалом Станіслав із побратимом подолали близько 16 кілометрів
Вихід з оточення тривав півтора місяця. Загалом Станіслав із побратимом подолали близько 16 кілометрів
фото: suspilne.media

«Пакетик «3 в 1» – це їжа на добу. Або пʼять грамів цукру – закинув у рот, слина зʼявилась і це як «цукерка». Тиждень без їжі і шість днів без води – це такий антирекорд наш», – розповідає Станіслав.

Їжу військові шукали в уцілілих будинках, знаходили закрутки, компоти та навіть прострочені продукти. Влітку їли фрукти з дерев.

«Старались зберігати «холодний розум». Зрозуміло, що важко було морально та фізично. Навколо гинуть люди, ти їм ніяк не можеш допомогти», – каже боєць.

Іноді російські військові перебували за 30-40 метрів від українських позицій. За словами Костишина, тиждень командування не могло дати наказ на відхід через погодні умови.

«Вони дві доби за нами спостерігали, але ми не виходили з підвалу. А потім дрон розбив вхід до підвалу, й ще через кілька хвилин по нас почали стріляти з автоматів», – згадує він.

Вихід з оточення тривав півтора місяця. Загалом Станіслав із побратимом подолали близько 16 кілометрів – від Торецька до Костянтинівки. Доводилося ховатися від дронів, інколи – лягати поруч із тілами загиблих.

Під час цього виходу військовий зустрів своє 30-річчя – 22 листопада. Побратим тоді знайшов рюкзак російського військового з їжею та напоями.

«Таке «святкування» запамʼяталось найбільше», – каже Костишин.

Після виходу з оточення першим ділом він зателефонував рідним і дізнався про смерть батька, який також був військовим.

«Потім зустріли хлопців своїх – радості повні штани. Нам дуже мало шансів давали, що ми вийдемо, але ми виявились живучими», – підсумував військовий.

Нагадаємо, механік-водій 241-ї бригади територіальної оборони на псевдо Грег, ризикуючи власним життям, врятував бойовий танк, який загорівся під час щільного ворожого обстрілу. Інцидент стався під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку фронту.

Раніше поранений військовий ЗСУ потрапив у полон росіян та переконав їх здатися. 

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів