Фонд Джорджа й Амаль Клуні долучився до фіксації сексуальних злочинів, скоєних росіянами

Фонд Джорджа й Амаль Клуні долучився до фіксації сексуальних злочинів, скоєних росіянами в Україні. Міжнародні експерти допомагають українським правоохоронним органам із вивченням прецедентів, які мали місце під час розслідування таких злочинів, які відбувалися раніше, – у колишній югославській державі, Конго, Руанді тощо. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла колишня директорка департаменту міжнародного права Мін’юсту, ексрадниця міністра юстиції, адвокатка Лариса Денисенко. 

За словами правниці, фонд Джорджа та Амаль Клуні, як і інші міжнародні недержавні структури, чимало роблять для фіксування воєнних злочинів в Україні.

«Це досить потужна експертна допомога. Річ у тім, що прицільно розслідувати сексуальні злочини, пов'язані з війною, ми почали не з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення. Так само як і перебування у полоні. Хоча і полон, і насильство бували й упродовж 2014-2022 років, але тут ми маємо лише поодинокі зізнання та заяви, які робили, наприклад, Ірина Довгань і Людмила Гусейнова», – зауважила Денисенко.

Міжнародні експерти допомагають Україні з вивченням прецедентів, які мали місце під час розслідування таких злочинів і тих трибуналів, які відбувалися раніше, – у колишній югославській державі, Конго, Руанді тощо. Зокрема, фонд Джорджа і Амаль Клуні займаються цим тривалий час. Так само й інші ініціативи, які здатні швидко та якісно консультувати щодо цього.

«Плюс ще такий момент – універсальна юрисдикція. Це означає, що людина, яка, наприклад, виїхала в одну з країн Європейського Союзу, може там подати заяву до суду стосовно того, що з нею сталося. Таким постраждалим допомагають українські правники, але й міжнародна фіксація злочинів також стає у нагоді. У Польщі, зокрема, було багато задокументовано свідчень від жертв сексуального насильства. Усі ці файли згодом підуть у Міжнародний кримінальний суд», – пояснила фахівчиня.

Денисенко розповіла, що має два випадки, коли її клієнтки, перебуваючи у європейських країнах, стали фігурантами кримінального розслідування, але до суду їхні справи поки не пішли.

«З міркувань безпеки я не стану розголошувати ще якісь деталі. Додам, що окрім національних судів окремих держав, ми працюємо також з Міжнародним кримінальним судом – тим самим судом, який працює на основі Римського статуту, який Україна нещодавно ратифікувала», – зазначила експертка.

Нагадаємо, що сексуальне насильство, повʼязане з війною, стосується не лише жінок. До проєкту з проміжних репарацій звернулося більше постраждалих чоловіків, ніж жінок, розповіла урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. За її словами, цей факт «ламає уявлення», що сексуальне насильство, повʼязане з «конфліктом», стосується лише жінок. Водночас точної кількості тих, хто звернувся по компенсації, посадовиця не назвала.

До слова, директорка департаменту національних гарячих ліній та соціальної допомоги громадської організації «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк в інтерв'ю «Главкому» розповіла про те, що не можна казати потенційному ґвалтівнику, як мінімізувати наслідки зґвалтування, якими словами і діями підтримати людину, якщо вона розповіла вам про пережите і чому обов’язково треба повідомляти про усі факти злочинів на сексуальному ґрунті у правоохоронні органи.