Крадії масово достроково виходять із українських в’язниць. Нардеп пояснив, що відбувається

Третій місяць українські суди масово переглядають вироки за статтею «Крадіжка» (185 Кримінального кодексу). Все через те, що у липні Верховна Рада внесла зміни до законодавства, якими, з одного боку збільшила адмінштрафи за дрібні крадіжки чужого майна, а з іншого – декриміналізувала цей вид злочину. Про це йдеться у публікації «Главкома» «День відкритих дверей у в’язницях. На волю достроково вже вийшли 2 тис. крадіїв».

У коментарі «Главкому» народний депутат і голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас зазначив: на початку великої війни відбулося посилення кримінальної відповідальності за мародерство. Тоді це було вимушеним кроком і цілком обґрунтовано на той час.

«Для порівняння: у мирний час за крадіжку Феміда здебільшого призначала штрафи, громадські роботи, рідше – терміни з позбавленням волі. Натомість в умовах воєнного стану кримінальні правопорушення, пов’язані з розкраданням майна, повинні каратися позбавленням волі з метою зупинення збільшення рівня злочинності. Це ж стосується мародерства з боку окупантів, що особливо було помітно під час захоплення частини Київщини навесні 2022 року. Саме для них законодавець підвищив нижню межу покарання: від п’яти до десяти років тюрми (до цього було від трьох і до десяти – «Главком»)», – наголосив політик.

Представник парламентського комітету з питань правової політики додав, що за два з половиною роки в країні змінилася ситуація. При цьому суди продовжували все частіше ухвалювати безальтернативні вироки у вигляді позбавлення волі громадян, котрі вкрали недорогі речі або товари. Тому парламент вирішив розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність за крадіжки. Фактично за три роки війни суму 302,8 грн, коли наступала кримінальна відповідальність, «з’їла» інфляція. Тому законодавець зупинився на 3028 грн (щороку вона змінюватиметься – «Главком»), оскільки це вже суттєві збитки для потерпілої сторони. Тим паче, що цей розмір нині дорівнює близько 40% мінімальної зарплати, яка складає 8 тис. грн, зауважив обранець.

Крім того, нардеп Ватрас поділився свіжою статистикою з декриміналізації злочинів. За його даними, одержаними від правоохоронних органів, з початку року в Україні було зареєстровано понад 513 тис. кримінальних правопорушень. Станом на 26 листопада, з них більше 6 тис. за фактами розкрадань декриміналізовано, починаючи з серпня цього року. Іще понад 2 тис. справ за фактами крадіжок було закрито, а обвинувачених осіб звільнено від кримінальної відповідальності.

«Як бачимо, прийняті зміни до законодавства дозволили розвантажити роботу органів досудового розслідування і судів. Адже притягнення до кримінальної відповідальності – надто ємкий процес, який складається з досудового розслідування, судового розгляду, ухвалення вироку, його оскарження в апеляційній та касаційній інстанціях. Це може розтягнутися на кілька років», – пояснює Володимир Ватрас.

Нагадаємо, Зеленський підписав законопроєкт, який унормовує питання адміністративної відповідальності за дрібне викраденнячужого майна, декриміналізувавши дрібні крадіжки на суму до 3028 грн, 7 серпня. До цього кримінальним діянням була крадіжка на 300 грн, закон підвищує поріг до 3000 грн, а також посилює адміністративну відповідальність за дрібну крадіжку: за крадіжку до 757 гривень штраф від 850 до 1700; за крадіжку від 758 до 3028 грн штраф 1700 – 5100; за повторну – від 8500 до 17 000.