Названо фракцію Ради, депутати якої отримали найбільше підозр від правоохоронців
Усього 33 народних депутатів підозрюють у корупційних порушеннях
Пів сотні народних депутатів IX скликання отримали підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Серед таких нардепів є представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім «Голосу». Найбільше підозр отримали депутати від «Слуги народу» та нині забороненої ОПЗЖ. Про це йдеться в матеріалі «Чесно».
Як зазначається, у 12 нардепів уже є судові вироки. Так, суд призначив покарання держзраднику Іллі Киві, фігуранту скандальної ДТП Олександру Трухіну, за пропозицію хабаря заочно засудили «слугу» Андрія Одарченка. А от восьмеро нардепів, яких суд визнав винними у брехні в декларації, уникли відповідальності через сплив строків давності чи завдяки каяттю. Крім того, суд виправдав нардепа Віктора М’ялика, підозрюваного в ухиленні від сплати податків.
Також 13 нардепів IX скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки, найбільше серед них представників ОПЗЖ.
Усього 33 народних депутатів підозрюють у корупційних порушеннях. На хабарях різних масштабів упіймали шістьох обранців від «Слуги народу». Це, зокрема, Анатолій Гунько та Олександр Юрченко, які після того, як їх виключили із фракції, продовжують роботу у складі групи «Відновлення України», а також Сергій Кузьміних та Людмила Марченко. Остання прославилась завдяки відео, на якому вона викидає хабар за паркан свого будинку.
Однією з найгучніших стала справа «слуги» Олександра Трухіна, який за хабар намагався втекти з місця ДТП. Цю історію від початку намагалися приховати. Врешті у 2023-му суд визнав Трухіна винним у спробі підкупу патрульних. Після вироку він склав депутатський мандат.
Підозру має також нардеп від «За майбутнє» Сергій Лабазюк, який міг спробувати підкупити тодішніх віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма, щоб компанії нардепа отримали підряди на відбудову. На подібній історії також зловили «слугу» Андрія Одарченка.
Крім того, 13 нардепів мають підозри у скоєнні злочинів, не пов’язаних із корупцією та національною безпекою. Нардеп від ЄС Сергій Алєксєєв має підозру за статтею про шахрайство.
Колишній «слуга» Гео Лерос отримав підозру у хуліганстві за те, що показав середній палець президенту Володимиру Зеленському під час його виступу в Раді. Суд над нардепом досі триває. А нардеп від «Батьківщини» Андрій Ніколаєнко має підозру через смертельну ДТП на Київщині.
Варто зазначити, що на початку скликання народні депутати проголосували за зміну 80-ї статті Конституції, що зняла недоторканність із народних обранців. Цей законопроєкт зареєстрували ще у минулому скликанні, але, поки він пройшов перевірки Конституційним судом, відбулися вибори і до парламенту прийшли нардепи IX скликання, які у перший день своєї роботи підтримали цей законопроєкт.
Таким чином, теперішнє скликання Верховної Ради стало першим офіційно «доторканним», що значно спростило притягнення нардепів до відповідальності. Це сталося не одразу, адже закон набрав сили 1 січня 2020 року.
Нагадаємо, рейтинг прогульників за п'ять років роботи Верховної Ради IX скликання очолив Вадим Рабінович від забороненої ОПЗЖ. До втрати мандата він пропустив 90% голосувань. На другому місці опинився однопартієць Рабіновича, а нині член групи «Відновлення України» Вадим Столар, на третьому – нардепка від «Батьківщини» Анжеліка Лабунська, яка водночас дистанційно доєднується до роботи в комітеті.
До слова, за час роботи дев'ятого скликання Верховної Ради парламентарі не брали участь у 32% від усіх голосувань. Народні депутати почали частіше не голосувати та не з'являтись у парламенті з різних причин після початку повномасштабного вторгнення.
Раніше стало відомо, що до початку повномасштабного вторгнення фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос» частіше натискали «проти» під час голосувань, однак після 24 лютого 2022 року ця тенденція змінилась.
Як повідомлялося, фракція більшості у Верховній Раді «Слуга народу» спромоглася самостійно забезпечити 226+ голосів, необхідних для ухвалення рішень, лише у 14% усіх голосувань за п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання.
Коментарі — 0