Правовий нонсенс: Банкова відреагувала на рішення суду РФ щодо «Азову»

Будь-які рішення Росії щодо України чи її військовослужбовців не матимуть жодної правової цінності для світу. Також вони не позначаться на переговорному процесі щодо обміну полоненими. Про це заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

«Трішки дивно звучить: країна, яка стоїть за крок до того, щоб бути визнаною спонсором тероризму і яка порушує будь-які правила та звичаї ведення війни, визнає когось терористичною організацією», – йдеться в повідомленні.

Подоляк зазначив, що рішення Верховного суду Росії взагалі ні на що не впливає і є суто внутрішнім пропагандистським продуктом. Він наголосив, що жодного добровольчого батальйону «Азов» не існує в природі з 2014 року. «Азов» – це окремий загін спеціального призначення, що входить до складу 12-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України.

«Частина наших Збройних Сил, яка абсолютно чітко виконувала накази, дотримувалася всіх аспектів ведення бойових дій та абсолютно чітко захищала територію своєї країни. Це ключове у розумінні ситуації: лише російська армія є окупантом на чужій території, і тому будь-які дії проти цієї армії є цілком законними. Спецзагін «Азов» діяв виключно в межах юридично вмотивованих компетенцій. Російська юрисдикція взагалі не поширюється на територію України, і тому «рішення» є правовим нонсенсом», – додав Подоляк.

Радник голови Офісу президента наголосив, що Росія, безумовно, має бути офіційно визнана державою-терористом. Зокрема у зв’язку з незаконним використанням внутрішньої юрисдикції для маскування свого умисного порушення прав військовополонених.

Нагадаємо, сьогодні Верховний суд Росії оголосив полк «Азов» терористичною організацією. Згідно із чинним російським законодавством, керівники організацій, які отримують статус «терористичних», можуть потрапити за ґрати на строк від 15 до 20 років, а рядові члени – від 5 до 10.

Рішення про визнання Азову «терористичною організацією» в РФ було прийнято на тлі масового вбивства російськими окупантами його полонених бійців у Оленівці, яке стало одним із найгучніших і найжорстокіших воєнних злочинів кремлівського режиму.

Тим часом Держдума почала активно обговорювати смертну кару в Росії.