Лісовий знайшов пояснення, чому його реформа освіти залишилася на папері

Ексміністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив, що за його каденції шкільна реформа гальмувала через застаріле мислення вчителів та формалізм на місцях. В інтерв'ю Forbes колишній очільник МОН констатував, що розроблені міністерством інструкції та закуплене обладнання не дають очікуваного ефекту через опір застарілій системі навчання.

За словами Лісового, традиційна модель, де вчитель лише вимагає готові відповіді, повністю втратила актуальність у часи розвитку Google та штучного інтелекту. Ексміністр освіти і науки заявив, що сучасна школа має навчати дітей не запам'ятовувати готові відповіді, а мислити. 

«Принцип освіти не змінився: є фронтальне розташування вчителя, є правильні відповіді, і діти повинні їх дати. У сучасному світі Google або ШІ можуть дати відповіді дітям. Їх потрібно навчити мислити, сформувати світогляд. Важливі бажання вчителя й амбіція», – зазначив  Лісовий.

Водночас, з словами ексміністра, падіння інтересу до природничих дисциплін і математики є глобальною тенденцією, яка спостерігається також у країнах Європи та Північної Америки. Він вважає, що інтерес до цих предметів формується або втрачається саме в базовій школі.

Лісовий переконаний, що для розвитку STEM-освіти (підхід до навчання, що поєднує чотири галузі в одну систему: Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія) та Mathematics (математика) недостатньо лише закупити обладнання. На його думку, необхідно інвестувати у три складники навчального процесу: підготовку вчителів, сучасне освітнє середовище та переосмислення шкільного простору. Він також зазначив, що в багатьох школах досі не розуміють ролі сучасних лабораторій, хоча МОН уже розробило рекомендації щодо їх облаштування.

«У багатьох освітян немає розуміння, що таке, приміром, шкільна лабораторія, окрема від класу. Ми взяли типові проєкти радянських шкіл і розробили гайдлайни, як реконструювати, облаштувати ті ж лабораторії», – зазначив Лісовий.

Водночас, за його словами, навіть наявність рекомендацій не гарантує їх використання на практиці. «Найбільший виклик – небажання користуватися вже готовими гайдлайнами: беруть кошти й витрачають їх, як звикли. Залишаються незмінними світоглядні рамки. Приміром, коробочки з обладнанням ставляться на парти лише коли приїжджає міністр або ще хтось», – наголосив Лісовий.

Також Оксен Лісовий заявив, що реформа Нової української школи (НУШ) не вдалася через те, що зміни впроваджували лише на папері. 

Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв, що у 2026 році результати НМТ засвідчили зростання частки вступників, які не подолали поріг з української мови та історії України, тоді як показники з математики дещо покращилися. Водночас STEM-дисципліни й надалі не належать до найпопулярніших предметів за вибором серед учасників тестування.