Вступна кампанія-2026. Інтерв'ю з ректором найпопулярнішого вишу України часів війни

Наближається вступна кампанія-2026. Основний період реєстрації на Національний мультипредметний тест завершився 2 квітня. Попереду ще додатковий період реєстрації на НМТ – з 11 по 16 травня.

Соціальні мережі, особливо TikTok та Treds, гудуть дописами на тему репетиторів з нюансами підготовки та цінними порадами для складання тестів. 

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, до топ-3 найпопулярніших закладів вищої освіти у минулому році увійшли Львівський національний університет імені Івана Франка (44233 заявки), Національний університет «Львівська політехніка» (42202) та Київський національний університет імені Тараса Шевченка (34181).

Щороку умови вступу до закладів вищої освіти дещо змінюються. Про те, чого чекати від вступної кампанії-2026, про рівень знань абітурієнтів, про готовність державного університету протистояти агресивній конкуренції деяких приватних закладів освіти в інтерв'ю «Главкому» розповів Роман Гладишевський, ректор найпопулярнішого закладу вищої освіти часів війни – Львівського національного університету імені Івана Франка. 

За кількістю студентів Львів за результатами минулорічної вступної кампанії випередив Київ. Який відсоток приїжджих з інших регіонів у вашому університеті – у порівнянні з 2021 роком?

Справді, у Львівському національному університеті імені Івана Франка спостерігаємо збільшення кількості вступників з інших регіонів України. У 2025 році понад 48% наших першокурсників – молодь з-поза Львівської області. У 2021 році їхня частка була відчутно меншою. Найбільше першокурсників окрім західних областей України – з прифронтової Дніпропетровщини, Полтавщини, Києва та Київської області.

У часи війни це має особливе значення: вступники вбачають в Університеті потужний освітній центр, а Львів вважають відносно безпечним.

Але ж ми бачимо, що люди гинуть і у Львові. Ви не вважаєте, що батьки і діти, які вступають, мають ілюзію безпеки?

Звичайно, ми не говоримо про абсолютну безпеку, адже в умовах війни її не існує ніде. Зі свого боку Університет дотримується всіх вимог безпеки, ми облаштували укриття та маємо чіткі алгоритми дій під час повітряних тривог. 

Скільки в Університеті навчається студентів з-за кордону? Які спеціальності вони обирають?

В Університеті навчається 130 іноземних громадян з 21 країни. Безумовно, світова пандемія та повномасштабне вторгнення вплинули на кількість здобувачів освіти з інших держав. 

Лідери серед іноземних студентів: геологічний факультет та географічний факультет (спеціальність «Науки про Землю»), економічний факультет (спеціальності «Маркетинг», «Менеджмент», «Економіка»), факультет міжнародних відносин (спеціальності «Міжнародне право», «Міжнародні економічні відносини»).

Водночас, в Університеті на запрошення працюють іноземні викладачі з Австрії, Іспанії, Китаю, Німеччини, Польщі, Словенії, США та Швеції.

Вони працюють дистанційно? В онлайн-форматі?

Іноземні викладачі працюють як онлайн, так і офлайн – залежно від формату кожної такої співпраці та особливостей освітньої програми.

Які п’ять спеціальностей були найзатребуванішими серед абітурієнтів минулого року?

При вступі на бакалаврат минулого року у лідерах були «Філологія», «Економіка та міжнародні економічні відносини», «Менеджмент», «Право» і «Психологія». Якщо говорити про рівень конкуренції, то він був доволі високим на всіх цих спеціальностях, однак відрізнявся залежно від співвідношення кількості поданих заяв і обсягу ліцензованих місць. 

Ми не можемо передбачити, яким буде конкурс цього року, хоча прогнозуємо, що інтерес до цих спеціальностей у 2026 році збережеться. Водночас, ми заохочуємо абітурієнтів звертати увагу і на інші напрями: сучасний світ потребує різнопрофільних фахівців.

Як Університет готується до вступної кампанії-2026? Чим вона відрізнятиметься від минулорічної? Що вже відомо? 

Нічого радикально нового не очікується, однак певні інновації є. Передусім ідеться про впорядкування самої моделі подання заяв. Встановлено чіткий ліміт: вступник може загалом в різні виші подати до 10 заяв, з яких не більше ніж п’ять – на бюджет. Важливою новацією є також поширення пріоритетності заяв на магістратуру: якщо раніше вступники у заявах при вступі на бакалаврат вказували пріоритети, то тепер це діє і для вступу на магістерські програми, включно з контрактною формою навчання.

Змін зазнали й підходи до оцінювання на творчих спеціальностях: вага творчого конкурсу зросла до 0,7 у загальному конкурсному балі, минулого року цей показник становив 0,6. Таким чином, університети отримують можливість оцінити як результати тестування, так і фахові здібності вступника.

Далі – результати національних випускних іспитів країн Європи можуть бути зараховані замість НМТ для громадян України.

Крім того, спрощено окремі процедурні аспекти. Зокрема, у 2026 році мотиваційні листи більше не будуть обов’язковими. Натомість з’явиться відеофіксація співбесід, творчих конкурсів.

Є зміни і на рівні магістерських програм: розширено перелік спеціальностей, вступ на які здійснюється за результатами єдиного фахового вступного випробування – зокрема, в нашому Університеті це стосується спеціальності «екологія». Крім того, рекомендації до зарахування в магістратурі тепер надаватимуться за тією ж логікою, що і на бакалавраті.

Важливим є і те, що результати Єдиного фахового вступного випробування матимуть дворічний термін дії, тому абітурієнти зможуть вступити на магістратуру не лише за результатами ЄФВВ 2026, а й за оцінками 2025 року.

Для вступу до аспірантури також уточнено вимоги: зокрема, встановлено мінімальний поріг у 300 балів за сумою тесту загальної навчальної компетентності та іспиту з іноземної мови.

З яких спеціальностей студенти частіше переводяться на інші?

Кожен такий випадок – це індивідуальна освітня траєкторія, а не узагальнений показник. Університет не стоїть на заваді таким змінам і підтримує студентів у процесі їхнього самовизначення.

фото: надано пресслужбою Львівського Університету

«Повномасштабна війна суттєво вплинула на фінансову модель закладів вищої освіти»

Чи відзначаєте ви зміну рівня знань в абітурієнтів, які вступали у 2021 році та у 2025 році? Чи є залежність рівня знань від регіону походження абітурієнта?

Регіональний чинник точно не є визначальним у рівні підготовки вступників. А загалом порівняння рівня підготовки абітурієнтів різних років, зокрема тих, хто вступав у 2021-му та у 2025-му, потребує виваженого, глибокого і максимально коректного підходу. Я прагну уникати поверхневих узагальнень.

Вступники 2021 року завершували шкільну освіту в умовах пандемії Covid-19, і це суттєво вплинуло на формат навчання, комунікацію з учителями та доступ до освітніх ресурсів. Натомість абітурієнти 2025 року через війну мали перерви у навчанні, вимушені переміщення, вдавалися до дистанційних форматів, і все це – часто на тлі стресу. У таких умовах пряме порівняння рівня знань було б не зовсім коректним.

Водночас, спостерігаючи за сучасними вступниками, можу сказати, що вони вирізняються високою адаптивністю, гнучкістю мислення та здатністю швидко орієнтуватися в нових умовах. Для нас визначальним є як рівень знань вступника, так і його прагнення до навчання, критичного мислення і розвитку. 

Наскільки частіше абітурієнти вирішують вступати на другу вищу освіту – порівняння 2025 рік та 2021? 

Якихось аномальних коливань у цьому сегменті немає. Показники вступу на другу вищу освіту в нашому Університеті залишаються загалом сталими та прогнозованими. Щодо спеціальностей, то вступники як другу освіту найчастіше обирають психологію та право.

Чи існують нині програми стажування закордоном, обміну студентами? Хто це фінансує, скільки це коштує?

За попередній навчальний рік участь у таких програмах взяли участь майже 600 науково-педагогічних працівників та майже 600 студентів нашого Університету. Наймасштабнішою програмою, яка надає можливості для навчання чи стажування закордоном є фінансована Європейським Союзом Erasmus+. На основі результатів конкурсного відбору студенти мають змогу впродовж семестру навчатися в партнерському університеті Європи.

Не менш важливими є програми короткострокових обмінів для участі у міжнародних заходах, літніх/зимових школах, проходження стажування, виконання проєктів. Такі програми не передбачають спеціальної оплати зі сторони учасника, ба більше, низка програм, у тім числі Erasmus+, гарантують отримання стипендії.

Як змінилося у порівнянні з 2025-м роком та з 2021-м фінансування Університету?

Повномасштабна війна суттєво вплинула на фінансову модель закладів вищої освіти. Зокрема, у 2022 році відбулося скорочення бюджету Львівського університету – орієнтовно на 3%. Система вищої освіти переходить до більш конкурентної моделі: зростає роль грантової підтримки студентів, фінансування дедалі більше прив’язується до результатів діяльності університетів, водночас скорочуються обсяги державного замовлення.

Якщо ж порівнювати 2021 і 2025 роки, то частка державного фінансування зменшилася орієнтовно з 59% до 51%. Натомість зросла роль власних надходжень Університету – з близько 41% до майже 50%.

Фактично Університет поступово переходить від моделі, де домінує державне фінансування, до більш збалансованої системи, в якій значну роль відіграють власні ресурси – передусім кошти від освітніх послуг, міжнародних проєктів, наукової діяльності та партнерств.

«Сьогодні у гуртожитках проживає близько 5 тис. студентів»

Скільки коштує навчання на контракті – найдорожча і найдешевша спеціальності в університеті?

Якщо говорити про конкретні показники, то у 2025/2026 навчальному році для бакалаврату більший ціновий діапазон є на спеціальностях, що потребують значних вкладень та мають підвищений попит.

Це – інженерія програмного забезпечення, кібербезпека та захист інформації, комп’ютерні науки, міжнародні відносини, філологія (з акцентом на англійську та другу іноземну мову) та право. Вартість навчання на цих спеціальностях у 2025 році становила приблизно 66 тис. грн за рік.

Натомість менший ціновий діапазон – до 40 тис. грн за рік – характерний для спеціальностей на біологічному, геологічному, фізичному, хімічному факультетах та окремих спеціальностей на інших факультетах. Це пов’язано як із затребуваністю, так і з особливостями фінансування цих напрямів.

Університет також працює над розширенням можливостей підтримки студентів – через грантові програми, стипендії та інші інструменти, які дозволяють молоді отримати освіту незалежно від фінансових обставин.

Що університет робить для покращення умов у гуртожитках, які часто критикують? Скільки студентів проживає зараз у гуртожитках?

Сьогодні у гуртожитках проживає близько 5 тис. студентів (всього на очній формі сьогодні навчаються 18,281 тис. бакалаврів та магістрів – «Главком»). Університет дбає про щорічні планові ремонти, про інфраструктурні оновлення.

Зокрема, вже завершено капітальні ремонти гуртожитків на вул. Медової Печери, що дозволило суттєво підвищити рівень комфорту. Паралельно триває будівництво нового гуртожитку із сучасними стандартами проживання та умовами, адаптованими для осіб з числа маломобільних груп населення.

На окремих гуртожитках встановлено сонячні панелі, впроваджено систему очистки води.

Безумовно, ми розуміємо, що тема гуртожитків часто стає предметом критики, саме тому підхід університету полягає не в точкових рішеннях, а у поступовій, системній модернізації інфраструктури. Це процес, який потребує часу і значних ресурсів.

Заступник міністра з питань вищої освіти Микола Трофименко назвав Львівський національний університет імені Івана Франка у числі вишів, які «продемонстрували демократичний підхід та конкуренцію ідей під час виборів ректора». Як проходили вибори?

У виборах, окрім мене, брали участь ще вісім кандидатів. Результати голосування я розцінюю як вияв довіри університетської спільноти.

Чи є в Університеті проблема з кадрами? 

На сьогодні Університет не відчуває системного дефіциту викладачів. Водночас розвиток викладацького складу, залучення молодих фахівців – це постійний процес. 

Штучний інтелект – друг чи ворог для викладачів і для студентів? Чи використовують його викладачі? 

Штучний інтелект сьогодні – це насамперед інструмент, він не є ні однозначно «другом», ні «ворогом» – усе залежить від способу його використання. Університет розглядає його як допоміжний ресурс у навчальному й науковому процесі: для структурування матеріалів, пошуку інформації та шляхів для урізноманітнення занять.

Як університет бореться з плагіатом та забезпечує академічну доброчесність в еру ChatGPT?

Принципи академічної доброчесності є надзвичайно важливими, відтак Львівський університет випрацював дієву систему запобігання виявам недоброчесності.

Кваліфікаційні роботи проходять відповідні перевірки на збіги тексту, але ключовим є навіть не контроль, а побудова самого освітнього процесу. Ми намагаємось створити його таким чином, щоб студент не міг обмежитися механічним відтворенням інформації, незалежно від того, чи використовує він інструменти штучного інтелекту.

Сучасна університетська освіта дедалі більше базується на здатності до аналізу, інтерпретації, аргументації, критичного мислення. Жоден алгоритм не може замінити живу інтелектуальну роботу.

фото: надано пресслужбою Львівського Університету

«Ми віддаємо перевагу очному навчанню»

Як у вас організовано дистанційне навчання? Чи практикували його взимку, під час відключень?

У зимовий період час значних відключень світла припадав на період канікул, які в університеті тривали з початку січня по 9 лютого.

Ми віддаємо перевагу очному навчанню, яке забезпечує те, що неможливо повністю відтворити онлайн: живу дискусію, безпосередній контакт із викладачем, інтелектуальну атмосферу.

Водночас за період роботи в час пандемії Університет випрацював якісні інструменти дистанційного навчання, зокрема, маємо електронні курси.

Чи спостерігали ви минулого року, що аспірантуру продовжують використовувати для уникнення мобілізації? 

Ми не спостерігаємо системного використання аспірантури з цією метою. Вступ до аспірантури в Львівському національному університеті імені Івана Франка передбачає достатньо високі вимоги – як на етапі відбору, так і в процесі навчання.

Якщо порівнювати з 2021 роком, то показники не мають ознак атипового зростання. 

Тобто якесь зростання таки є?

Різниця у кількості вступників між 2021 і 2025 роками – орієнтовно 30 жінок і чоловіків. Загалом же зараз в Університеті навчається 970 аспірантів.

Чи спостерігаєте ви тренд, що чоловіки після 25 років, які раніше не думали про вищу освіту, тепер потягнулися її здобувати?

За останні п’ять років кількість зарахованих вступників – чоловіків, віком понад 25 років – коливається в межах 16-33 осіб (бакалаврат) та до 124 осіб (магістратура).

До прикладу, загалом у 2025 році в Університет зарахували 5570 бакалаврів, з яких – 16 чоловіків віком понад 25 років (з них три – іноземці). Це найменша кількість з 2021 року – тоді їх було 28 осіб. Стосовно магістратури, то в 2025 році зарахованих чоловіків віком понад 25 років – 27 (з них шестеро – іноземці). 

Треба розуміти, що сьогодні в принципі відбувається переосмислення ролі освіти, і часто пошук професійного шляху триває упродовж усього життя.

Чи відчуваєте ви конкуренцію з приватними університетами? Наприклад, із Київською школою економіки Милованова чи Католицьким університетом? Реклама, влучний маркетинг робить ці заклади впізнаваними. 

Ми з великою повагою ставимося до конкуренції, вона є рушієм розвитку вищої освіти. Водночас Львівський університет – це класичний університет, і наша місія значно ширша, ніж просто участь у конкурентній боротьбі за абітурієнта. Освіта, на наше переконання, не зводиться до ринкової логіки чи маркетингових стратегій. Ми не «змагаємося за студента» у вузькому сенсі, а формуємо академічне середовище, яке приваблює тих, хто шукає глибину знань і прагне до широких можливостей розвитку.

Що стосується рівня викладання у приватних університетах, то він є різним, як і в державному секторі. Ми часто спостерігаємо у приватних університетах сильні інноваційні програми. Водночас класичний університет має іншу перевагу – багатогранність академічної традиції, фундаментальність підготовки та можливість інтегрувати знання з різних дисциплін у цілісну систему.

Чи беруть ваші студенти академвідпустки, щоб виїхати жити закордон?

Немає масового використання цього механізму саме як способу виїзду за кордон. 

Що б ви порадили студенту-першокурснику, який лише починає свій шлях у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка?

Навчання в Університеті передбачає не лише здобуття професії, а, насамперед, формування особистості, її світогляду, здатності мислити, здобувати навички роботи у команді, вміння ставити запитання і готовності шукати на них відповіді.

Важливо використовувати цей час максимально широко: слухати й читати, дискутувати, шукати інтелектуально близьке для себе середовище, знаходити однодумців, братися за різні можливості, радіти кожному відкриттю. І водночас – не боятися змінюватися. Адже справжня освіта починається саме там, де людина виходить за межі звичного.

Наталія Сокирчук, «Главком»