У мирному житті захоплювався спортом та бачатою. Згадаймо Юрія Трофімука
Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації чоловік добровольцем став на захист держави від окупантів
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо ЮріяТрофімука.
10 жовтня 2024 року, захищаючи волю та незалежність України, у бою поліг воїн зі Львова Юрій Трофімук. Про це повідомляє Львівська міська рада.
Юрій Трофімук народився 28 квітня 1992 року у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Згодом вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій».
Після завершення навчання змінив кілька місць праці. Впродовж останнього періоду займався приватним підприємництвом у сфері торгівлі.
У вільний час захоплювався спортом, займався бачатою.
Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації чоловік добровольцем став на захист держави від окупантів до лав п'ятого прикордонного Сумського загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Військовослужбовець виконував бойові завдання на Сумщині та Донеччині.
16 жовтня 2024 року у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбувся чин похорону воїна, який віддав життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Після загальноміської церемонії прощання на площі Ринок Юрія Трофімука поховали на Личаківському кладовищі у Львові.
У героя залишилися мама, два брати, дядько і маленька племінниця.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0