Відкоркувала для Путіна херес за $100 тис., а тепер засідає в Держдумі: як буковинка стала депутаткою в РФ

Уродженка Вижниці Чернівецької області Яніна Павленко після окупації Криму Росією зробила кар’єру в підконтрольних Кремлю структурах. Вона керувала відомими кримськими виноробними підприємствами «Новий Світ» і «Масандра», очолювала окупаційну адміністрацію Ялти, а восени 2026 року стала депутаткою Державної думи РФ від тимчасово окупованого Криму. Її шлях від директорки винзаводів до російського парламенту простежила ведуча Світлана Стеценко у новому випуску проєкту PRO Крим 3.0, інформує «Главком».

Яніна Павленко народилася у Вижниці. Її мати родом із Ялти, тож родина переїхала до Криму, коли дівчина була ще дитиною. Кар’єру на півострові Павленко розпочала задовго до російської окупації. У 2005 році вона стала директоркою державного заводу шампанських вин «Новий Світ». До 2014 року підприємство було одним із небагатьох в Україні, де ігристе вино виробляли класичним методом. Завод випускав близько 1,8 мільйона пляшок на рік. Приблизно половину продукції експортували до Росії, решту продавали в Україні та інших країнах.

Після захоплення Криму Росією Павленко відкрито підтримала анексію. У своєму виступі вона заявила, що зробила вибір на користь «возз’єднання Криму з Російською Федерацією», а також говорила про відродження кримського виноградарства та виноробства.

У квітні 2014 року, через місяць після незаконного референдуму, завод «Новий Світ» випустив спеціальний набір із двох пляшок шампанського. На одній етикетці зобразили контур Криму, на іншій – Росії. Обидві прикрасили георгіївськими стрічками. У липні Європейський Союз запровадив санкції щодо підприємства, а Україна – персональні обмеження проти Павленко.

Санкції, за словами директорки, не мали завадити роботі заводу: основним ринком збуту мала стати Росія. Після обмеження постачання з Європи пляшки почали закуповувати у Ставрополі. А замість корків із Португалії та Іспанії Павленко пропонувала вирощувати пробкові дерева безпосередньо у Криму. Водночас наприкінці 2014 року вона вже заявляла, що європейські партнери шукають способи обходити санкції.

У 2015 році Павленко залишила «Новий Світ» і перейшла керувати іншим відомим кримським підприємством – «Масандрою». Це виноробня з великою колекцією вин, частина яких має історичну цінність.

Саме на цій посаді вона опинилася в центрі гучного скандалу. У вересні 2015 року Володимир Путін привіз до окупованого Криму колишнього прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. Гості відвідали винні підвали «Масандри», де Павленко показувала їм колекцію. Коли Берлусконі захотів скуштувати херес, вона відкоркувала пляшку 1775 року. Це була одна з п’яти пляшок такого вина, що залишилися в колекції. Її вартість оцінювали більш ніж у 100 тисяч доларів. Оскільки підприємство до окупації було українським державним майном, відкриття пляшки стало приводом для розслідування. Українська прокуратура відкрила провадження щодо можливої розтрати майна та зловживання службовим становищем. Згодом, як зазначається у випуску, правову кваліфікацію цього епізоду змінили на воєнний злочин.

Під час керівництва «Масандрою» Павленко приймала й інших російських гостей. У 2019 році вона проводила екскурсію для групи артистів, серед яких були Стас Михайлов, Ігор Ніколаєв, Наташа Корольова, Валерія та її чоловік, продюсер Йосип Пригожин, який публічно підтримував окупацію Криму.

У 2020 році кар’єра Павленко зробила черговий поворот. Очільник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов публічно запропонував її кандидатуру на посаду так званої голови адміністрації Ялти, відзначивши її управлінський досвід. Павленко погодилася і залишила виноробне підприємство. У грудні того ж року «Масандру» продали дочірній структурі банку «Росія», пов’язаного з мільярдером Юрієм Ковальчуком.

На посаді очільниці окупаційної адміністрації Ялти Павленко неодноразово демонструвала підтримку російської політики. Один із резонансних епізодів стосувався квартири родини президента України Володимира Зеленського в Лівадії. У березні 2022 року Аксьонов заявив про намір націоналізувати майно українців, які підтримують Україну. Павленко відгукнулася на цю заяву та, за даними медіа, запропонувала передати квартиру дітям із так званої ДНР. Згодом житло справді націоналізували та продали за 476 тисяч доларів.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Павленко записала відеозвернення українською мовою. У ньому вона назвала себе буковинкою, яка живе в мирній країні та прагне миру для України, і звернулася до керівників українських міст. Однак ці слова не змінили її подальшої діяльності на боці окупаційної влади.

У травні 2023 року, після повідомлень російської ФСБ про нібито підготовку замахів на Аксьонова та керівника окупаційного парламенту Криму Володимира Константинова, Павленко назвала Україну «терористичною державою» та подякувала російським силовикам.

Після завершення першого терміну на посаді у 2024 році її призначили повторно. Невдовзі Павленко повідомила, що підписала контракт і вступила до російського добровольчого підрозділу «Барс-Крим». Вона також закликала чоловіків на півострові долучатися до цього формування.

У 2026 році партія «Єдина Росія» висунула Павленко кандидаткою до Державної думи РФ. Восени вона залишила посаду в Ялті та стала депутаткою російського парламенту від окупованого Криму.

Тим часом українські правоохоронці продовжують розслідувати її діяльність. У вересні 2025 року Павленко повідомили про підозру у колабораційній діяльності у зв’язку з роботою в окупаційній адміністрації Ялти. А 9 жовтня 2026 року Служба безпеки України оголосила їй нову підозру – за добровільну участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території.

Отже, нині Павленко має кілька підозр від українських правоохоронців. Також проти неї продовжують діяти санкції РНБО України та Європейського Союзу.

Раніше Олександр Турчинов відреагував на слова командувача ВМС Олексія Неїжпапи про те, що у 2014 році Україна могла застосувати Збройні сили для захисту Криму від РФ, але цього не сталося через відсутність відповідного наказу з Києва. Турчинов пояснив, чому, перебуваючи на посаді в.о. президента, не віддав наказ на збройний спротив російській окупації півострова.