Зберегти життя військовим. Leleka Foundation терміново звернулася до Резнікова та Залужного

Волонтери Leleka Foundation звернулися до воєнного керівництва стосовно ситуації, яка склалась із забезпеченням засобами тактичної медицини особового складу та медиків Сил оборони, організацією процесу надання першої допомоги та евакуації поранених. Про це свідчить лист-звернення, який є у розпорядженні «Главкома».

Організація Leleka Foundation та ще декілька благодійних фондів наголосили на проблемах тактичної медицини й звернулися до міністра оборони Ігоря Клименка, міністра внутрішніх справ Олексія Резнікова, головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного та начальника генштабу ЗСУ генерала-лейтенанта Сергія Шаптали.

Зауважимо, що лист також підписали парамедикиня Юлія Паєвська (Тайра) й військовий та адвокат Масі-Мустафа Найєм.

За численними відгуками з підрозділів, які боронять нашу країну на передовій, на 10-й рік війни залишається невирішеними багато питань, деякі з них:

1. Відсутній контроль якості медичних засобів (турнікети, оклюзійні наліпки та інші), які передаються державою до військових частин. Зокрема, відсутні затверджені Міністерством оборони вимоги до засобів тактичної медицини, які прямо впливають на життя військовослужбовця – кровоспинних турнікетів.

Частина засобів отримується державою як гуманітарна допомога від благодійників та інших країн, частина закуповується за кошти державного бюджету. При цьому всі вони передаються в бойові підрозділи без належної перевірки якості та без дотримання рекомендацій Комітету TCCC (Tactical Combat Casualty Care), створеного при Міністерстві оборони США – організації, яка є найавторитетнішим у світі джерелом у сфері тактичної медицини та розробником відповідних стандартів. Це призводить до потрапляння в військові частини десятків тисяч низькоякісних турнікетів та інших медичних засобів, зокрема вироблених в Китаї, що своєю чергою спричиняє зростання невідновних втрат серед особового складу Сил оборони.

2. Чинна процедура обліку та списання медичних засобів жодним чином не відповідає реаліям воєнного часу. Це призводить до значних затримок чи взагалі унеможливлює списання з балансів військових частин медичних засобів, які були використані чи втрачені під час бойових дій. Крім того, надмірна паперова робота, що покладається на медиків підрозділів, які беруть участь у бойових діях, відволікає їх від основної роботи (порятунок життів бійців), створює додаткове навантаження та стрес.

3. Чинна статистика та звітність у сфері забезпечення тактичною медициною не відображає реальний стан справ через зазначені проблеми зі списанням, а також розповсюдженими випадками, коли у військові частини передаються китайські аналоги низької якості, не придатні для використання під час бойових дій.

Практично повністю відсутнє забезпечення бойових медиків засобами, необхідними для надання допомоги на їхньому рівні – засоби для контролю важкодоступних кровотеч, внутрішньокісткові доступи та інше.  

4. У більшості військових частин спостерігається значний дефіцит транспортних засобів, призначених для евакуації поранених, як звичайних кейс/медеваків, так і броньованого евакуаційного транспорту.

Значну частину роботи з евакуації поранених медики виконують на особистому транспорті або транспорті, який передали в військові частини благодійниками та волонтерами. Цей транспорт майже повністю комплектується медичним майном і технікою, отриманими коштом волонтерської допомоги. При цьому не зменшуються наявні перешкоди для отримання військовими частинами цієї благодійної допомоги через складну і довгу процедуру списання транспорту та/або техніки й медичного майна, яке було знищено чи пошкоджено під час бойових дій.

5. Чинна спроможність тренувальних центрів з тактичної медицини, де повинні навчатись бійці та бойові медики, на порядок нижча реальних потреб Сил оборони. Військові частини мають дуже низьке забезпечення тренувальними засобами для тактичної медицини, а інструктори часто не мають належної підготовки, щоб проводити навіть базову підготовку для бійців. 

6. У медичних підрозділах та лікувальних закладах Збройних сил з подання або бездіяльності командування медичних сил застосовуються застарілі та інші шкідливі настанови з лікування, що не відповідають засадам доказової медицини та стандартам МОЗ та країн-партнерів. Зокрема, протокол лікування акубаротравми, запроваджений командуванням, містить недоказові й навіть шкідливі лікарські засоби, і змушує лікарів застосовувати їх, тим самим призводить до витрат коштів на недоказові препарати та неефективне лікування пацієнтів. Довідково: усі, хто перебував у 50 м від вибуху, потенційно мають акубаротравму.

7. Нещодавня дискусія стосовно гемотрансфузії на догоспітальному етапі призвела до обвинувачення бойових медиків командуванням медичних сил у незаконній лікувальній діяльності (ст. 138 КК України). Міністерство охорони здоров’я України ще рік тому запровадило стандарт лікування геморагічного шоку, який вимагає якнайраніше розпочинати лікування введенням пораненому крові або її компонентів, а 30.06.2023 Уряд опублікував постанову, яка забезпечує логістику крові для потреб фронту.

Командування виключило бойових медиків з переліку осіб, що застосовують кров для лікування, мотивуючи це кримінальним правопорушенням. Попри те, що військово-облікова спеціальність бойового медика існує уже понад шість років, а стандарт його підготовки включає чимало медичних маніпуляцій, зокрема гемотрансфузію, його правовий статус як медичного працівника досі не врегульований, а звинувачення в незаконній лікувальній діяльності стосуватиметься більшості маніпуляцій, що проводить бойовий медик згідно з кваліфікаційним стандартом.

Що стосується виконання медиками Сил оборони стандарту МОЗ щодо лікування геморагічного шоку, то Командування медичних сил не закупило жодної одиниці обладнання та засобів, необхідних для переливання крові, а ті підрозділи, які проводять його, спираються виключно на волонтерську допомогу.  

8. Застаріла або відсутня нормативно-правова база у сфері тактичної медицини дає широке поле для зловживань та бездіяльності посадовців, які повинні забезпечувати Сили оборони якісними медичними засобами. Зокрема, існують різноманітні переліки щодо складу аптечок чи наплічників бойового медика, які не відповідають реальному характеру бойових дій та не дозволяють купувати/передавати у військові частини лише якісні засоби.

Чинний стандарт аптечки у Нацгвардії зобов’язує військовослужбовців мати в аптечці наркотичний засіб, що призводить до важких ускладнень і наркотичної залежності.

Немає державного органу, який би був лідером та ніс відповідальність стосовно питань комплексного забезпечення Сил оборони засобами тактичної медицини, організації належного навчання бойових медиків та особового складу, організації ефективного процесу евакуації поранених, забезпечення військових підрозділів транспортними засобами, придатними до медичної евакуації.

Зазначені проблеми призводять до загибелі поранених військовослужбовців, яких можна було б врятувати за наявності якісних медичних засобів та ефективного процесу евакуації, а також до додаткових ускладнень та подовження часу на реабілітацію тих військовослужбовців, життя яких вдалось врятувати.

Представники волонтерського руху, інструктори з тактичної медицини, громадські організації, просять вжити невідкладних заходів для нормалізації ситуації в цій сфері, яка має безпосередній вплив на життя багатьох тисяч захисників України, а саме:

• Чітко визначити уповноважені органи та осіб, відповідальних за процес забезпечення та навчання на військовій ланці, зокрема тактичною медициною, проведення моніторингу та контролю якості, реального стану забезпечення у підрозділах Сил Оборони.
• Врегулювати бюрократичний процес взяття на баланс, обліку та списання у контексті забезпечення тактичною медициною (індивідуальними аптечками, наплічниками бойових медиків, компонентами до них, а також транспортом для медичної евакуації). Залучити до напрацювання технічних та логістичних рішень відповідні структурні підрозділи.
• Провести ревізію наявних засобів тактичної медицини у всіх підрозділах, забезпечивши військові частини та громадськість інформацією з приводу методології такої перевірки, яка має бути розроблена на базі стандартів ТССС із залученням найбільш досвідчених українських інструкторів з тактичної медицини та бойових медиків з практичним бойовим досвідом.
• Розробити ефективний механізм моніторингу отримання тактичної медицини як матеріально-технічної допомоги від іноземних партнерів або українських організацій, ініціатив. Забезпечити фільтрування таких засобів, сортування до передачі їх на підрозділи для унеможливлення потрапляння неякісних засобів в Сили Оборони.
• Забезпечити належну співпрацю організацій громадянського суспільства та відповідальних уповноважених органів, осіб щодо актуальних медичних питань та потреб у силах безпеки й оборони.
• Міністрові внутрішніх справ, Міністрові оборони, Начальнику Генерального штабу взяти під особистий контроль стан забезпечення якісними засобами тактичної медицини Гвардії наступу, штурмових бригад та бригад ДШВ ЗСУ, інших підрозділів, що беруть участь у наступальних діях, а також боронять нашу державу у самих гарячих точках фронту.

Ініціатори звернення впевнені, що зазначені необхідні дії значно знизять смертність наших військових на військовій ланці, до моменту їх потрапляння у стабілізаційні пункти до лікарів. Також, вони готові надати усю необхідну експертизу з нашого боку для досягнення зазначених позицій.