Виконував бойові завдання на Донеччині та Харківщині. Згадаймо Дмитра Ростовцева

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Ростовцева. 

Життя захисника України Дмитра Ростовцева, який виконував бойові завдання у гарячих точках Донеччини та на Харківщині, обірвалося 13 березня 2025 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду. 

Дмитро Ростовцев народився 29 листопада 1971 року у Львові. Навчався у Ліцеї №6 Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському технікумі радіоелектроніки (сьогодні – Навчально-науковий інститут сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка»).

Майже двадцять років чоловік пропрацював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело». У вільний час активно займався спортом, захоплювався тенісом.

Зі слів близьких, Дмитро Ростовцев був дуже щирою, справедливою, чесною людиною, прекрасним і люблячим сином, гарним і гідним товаришем та другом.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації чоловік добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. З відзнакою закінчив навчальний центр у Житомирі і здобув фах пілота-оператора безпілотних літальних апаратів, згодом виконував бойові завдання у гарячих точках Донеччини та на Харківщині.

Ростовцев виконував бойові завдання у гарячих точках Донеччини та на Харківщині

фото: Львівська міська рада

Під час проходження служби отримав звання молодшого сержанта і був нагороджений почесною відзнакою командувача військ оперативного командування «Захід» «Срібний хрест».

Чин похорону воїна відбувся 18 березня 2025 року у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховали захисника на Личаківському кладовищі у Львові.   

У Дмитра Ростовцева залишилися батьки. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.