Очолював український рух опору в окупованому Херсоні. Згадаймо Сергія Зелінського
Сергій Зелінський народився 19 липня 1982 року у селі Кізомис на Херсонщині
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Зелінського.
Сергій брав участь у операціях з розвідки, прямих акціях для виконання складних, небезпечних завдань на найбільш відповідальних та небезпечних ділянках фронту на Донеччині, Харківщині, брав участь в обороні Бахмуту. За героїзм та відвагу, виявлені під час виконання бойових операцій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 40-річний спецпризначенець ЗСУ Сергій Зелінський позивний Марафон загинув 4 червня у Харківській області. Про це повідомляє Хмельницька міська рада.
Сергій Зелінський народився 19 липня 1982 року у селі Кізомис на Херсонщині.
Після закінчення школи навчався у Херсонському державному аграрно-економічному університеті за спеціальністю «менеджмент», захоплювався баскетболом, виступав за збірну команду університету.
«Любив марафонський біг і займався ним, це було не лише про пристрасть, навіть не про подолання довгих дистанцій, шалену підготовку та витривалість, це було про перемогу над собою, адже Сергій у дитинстві перехворів на тяжку форму менінгіту і лікарі заборонили йому значні фізичні та емоційні навантаження. Але він весь час доводив, що може більше, ніж йому дозволяли. Тому зі школи займався спортом, любив баскетбол», – розповіла сестра Сергія Альона Зелінська.
До повномасштабної війни Сергій займався приватним підприємництвом, був співзасновником відомого у Херсоні ветеранського бізнесу – піцерії «Сіль і перець», створював нові робочі місця, на які працевлаштовували хлопців, котрі повернулись з АТО. Також очолював спілку воїнів АТО Білозерської громади на Херсонщині. Від 2014 року займався активною волонтерською діяльністю.
Від початку повномасштабного вторгнення росіян Сергій очолював український рух опору в окупованому Херсоні, співпрацював із Силами оборони України.
«Сергій очолював рух опору в Херсоні, співпрацював із Силами оборони України. Завдяки злагодженим діям руху опору, було ліквідовано велику кількість техніки та живої сили в селі Чорнобаївка Херсонської області та на інших ділянках Херсонщини», – йдеться у петиції про присвоєння звання Героя України (посмертно) Зелінському Сергію Петровичу.
Влітку 2022 року, розуміючи, що перебуває під підозрою в окупантів, Сергій Зелінський зумів перетнути лінію фронту та вступив до лав Збройних Сил України.
Служив у Хмельницькій частині Сил спеціальних операцій, солдат. Воював на найбільш відповідальних та небезпечних ділянках фронту.
Загинув Сергій Зелінський 4 червня 2023 року, виконуючи бойове завдання на Харківщині.
За героїзм та відвагу, виявлені під час виконання бойових операцій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Все на ньому трималося. І батьки з сестрою, і дітки з жінкою. Сергій був в окупації в Херсоні. Був у підпіллі. Співпрацював з нашим СБУ. Я, на жаль, не знаю всієї інформації, але за його участю підривалися наші колаборанти. Сергій виготовляв вибухівку, брав активну участь, за ним пильнували в Херсоні», – розповідав друг загиблого Віталій Лелюк.
«Життєвою позицією Сергія було: «Будь позитивним, допомагай іншим, роби все, що від тебе залежить для досягнення мети», був людиною-сонцем, неймовірно позитивним, мудрим та енергійним, щедрим, турботливим, з вразливою душею та великим і хоробрим серцем. Люблячий чоловік, батько, син, брат, справжній друг, надійний товариш», – написала про Сергія сестра Альона Зелінська.
Тепер Сергію Зелінському навіки 40 років…
У нього залишилися мама, дружина, син та донька.
За заповітом тіло Героя було кремоване.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0