Нацбанк пояснив, чому державі довелося націоналізувати Сенс Банк

Національний банк України пояснив, що рішення про націоналізацію Сенс Банку ухвалили через загрозу фінансовій стабільності та неможливість підсанкційних акціонерів підтримувати капітал установи. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на публікацію НБУ.

Скорочення капіталу та позиція НБУ

Нацбанк наголосив, що санкції проти акціонерів банку фактично позбавили їх можливості підтримувати необхідний рівень капіталу. Регулятор зазначив, що в період із березня 2022 року до липня 2023 року капітал банку скоротився на 50%. Для порівняння, в інших системно важливих банках за цей період він зріс на 29%.

У НБУ також підкреслили, що обставини, які обговорювалися на засіданні ТСК, не стосуються самого рішення про націоналізацію та не ставлять його під сумнів.

Контроль після націоналізації

Після переходу банку у державну власність Нацбанк посилив контроль за діяльністю установи. Зокрема, проводилися інспекційні перевірки та дистанційний аналіз кредитування, комплаєнсу й фінансового моніторингу.

За результатами перевірок НБУ застосовував заходи впливу та передавав інформацію правоохоронним органам. Упродовж 2023-2026 років регулятор направив 13 звернень до правоохоронних структур і ще чотири – до Держфінмоніторингу.

Також у Нацбанку заявили про виявлення ознак прихованої структури управління банком у період до націоналізації. Це стало підставою для подальших розслідувань і forensic-досліджень.

Окремо НБУ пояснив, що не бере участі у призначенні членів наглядових рад банків, а лише перевіряє їхню відповідність установленим вимогам уже після призначення.

Перевірки, штрафи та фінмоніторинг

У регуляторі відкинули звинувачення у бездіяльності та заявили, що наглядова функція здійснюється системно. За даними НБУ, у 2022–2026 роках було проведено сотні перевірок банківських і небанківських установ, а загальна сума штрафів перевищила 1,6 млрд грн.

Щодо Сенс Банку окремо проводилися перевірки, накладалися штрафи та надавалися обов’язкові рекомендації щодо посилення систем фінансового моніторингу.

Також у Нацбанку наголосили, що не впливають на тарифну політику банків, оскільки це належить до компетенції їхнього менеджменту. Регулятор додав, що прибуток «Сенс Банку» за 2023-2024 роки залишався нерозподіленим і спрямовувався на капіталізацію установи. У 2025 році більшу частину прибутку використали для покриття збитків минулих років.

Заяви Железняка про вплив на банк

На тлі цієї дискусії народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк заявив, що, на його думку, Сенс Банк може перебувати під впливом осіб, пов’язаних із підприємцем Тимуром Міндічем та колишнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.

За словами депутата, оприлюднені журналістські матеріали та аналіз даних можуть свідчити про боротьбу різних груп впливу всередині банку.

Нагадаємо, що 6 травня, Кабмін розглянув питання щодо пришвидшення змін в управлінні державними компаніями, банками та дав відповідні завдання.