«Метінвест» скоротив збитки: оприлюднено фінзвіт за 2025 рік

Гірничо-металургійна група «Метінвест» за підсумками 2025 року скоротила консолідований виторг на 6% у річному вимірі, до $7,24 млрд. Чистий збиток компанії склав $191 млн – це вшестеро менше, ніж роком раніше. Про це йдеться у фінансовому звіті компанії. 

Ключовими причинами погіршення доходів стали зупинка Покровської вугільної групи, падіння світових цін та зниження продажів залізної руди. Це також вплинуло на весь ланцюг виробництва сталі. Крім того, на результати компанії вплинули воєнні фактори, логістичні обмеження та несприятлива ситуація на світових ринках.

Водночас, за словами гендиректора «Метінвесту» Юрія Риженкова, негативний ефект частково вдалося компенсувати підвищенням операційної ефективності.

Попри загальне падіння виторгу, металургійний сегмент продемонстрував зростання на 6%, до $5,1 млрд, і забезпечив 71% загального доходу. У гірничодобувному сегменті показники суттєво погіршилися: EBITDA скоротилася на 48%, до $424 млн. А у металургії цей показник зріс на 51%, до $437 млн.

Скоригована EBITDA групи знизилася на 24%, до $765 млн, а її маржинальність впала до 18% проти 21% роком раніше – через зростання витрат і слабшу цінову кон’юнктуру. Водночас компанії вдалося покращити операційний результат: операційний прибуток становив $319 млн проти збитку $858 млн у 2024 році. Це пов’язано зі значним скороченням втрат від знецінення активів – до $90 млн проти $1,3 млрд роком раніше.

На внутрішньому ринку продажі скоротилися на 11%, до $2,3 млрд, а їх частка знизилася до 32%. На зовнішніх ринках виторг зменшився на 3%, до $4,94 млрд. Найбільшим ринком залишається Європа, на яку припадає 44% продажів, при цьому обсяги там зросли на 3%.

Станом на кінець року «Метінвест» мав близько $375 млн грошових коштів, а загальний обсяг єврооблігацій становив $1,26 млрд. Компанія веде переговори щодо їх рефінансування та планує виконати зобов’язання за випусками.

Серед стратегічних кроків «Метінвесту» – розширення присутності в ЄС: група придбала трубний завод у Румунії та продовжує реалізацію проєкту «зеленого» металургійного заводу в Італії.

Як відомо, металургійна галузь України залишається одним із ключових донорів українського бюджету: найбільші компанії галузі за 5 років сплатили 190 млрд грн податків. Водночас, у 2026 році ситуація може погіршитися: ЄС запровадив для України екомито СВАМ у повному розмірі, попри прохання нашої сторони про відстрочку на основі статті про форс-мажор.

Це мито буде дорого коштувати Україні: за оцінками ФРУ, падіння ВВП складе $11,3 млрд за п’ять років. Наслідки його запровадження вже очевидні: українські металургійні заводи вже втрачають контракти у ЄС. Через падіння обсягів виробництва, гігант «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявив про закриття блюмінгового цеху та ливарно-механічного заводу. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників.