Нереальні терміни та тиск на підприємства: експерти розкритикували новий закон про викиди

Закон №11355 «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», прийнятий ВР у середині липня, викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Головних застережень три: нереальні терміни модернізації промисловості, закладені у законі, економічний тиск на підприємства, та ігнорування реалій воєнного часу в Україні. Про це пише «ЕкоПолітика». 

«Закон про промислове забруднення передбачає 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах, і термін у 10 років – для виведення застарілих установок з експлуатації. При цьому Європейська Бізнес Асоціація звернулася до влади із проханням скасувати часові обмеження у 7 років для впровадження НДТМ на існуючих підприємствах і збільшити відповідний можливий кінцевий строк для виведення установок з експлуатації до 15 років – адже промисловість не має фінансової спроможності модернізувати виробництво під час війни без фінансової допомоги від держави та ЄС», – вказує видання.

Опитаний ЕП генеральний директор «Центру Екології та Розвитку Нових технологій» Владислав Антипов нагадав, що навіть у стабільній та заможній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. Тому строк у 7 років для України не виглядає реалістичним.

«Одне із головних зауважень експертів – те, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого дозвіллєвого дозволу до жовтня 2028 року. Ця необхідність може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність під питанням, і може призвести до закриття частини підприємств. Адже, крім гасел та рамкових норм, законопроєкт взагалі не має жодної конкретики, і неясно, де, на яких умовах та коли український бізнес зможе отримати доступ до фінансування», – пише «ЕкоПолітика».

Зараз багато українських галузей працюють або на межі рентабельності, або «у мінус», кажуть експерти. Зараз підприємства не мають власних коштів для масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводу, над яким щодня літають ракети, просто неможливо. Звідси випливає третє застереження: невідповідність закону реаліям воєнного стану, наголошують експерти.

«Фахівці констатують, що законопроєкт абсолютно не враховує можливі строки припинення воєнного стану в Україні, що ставить під загрозу виконання його норм у встановлений термін. Вони пропонують відтермінувати набрання чинності закону до моменту завершення воєнного стану – оскільки ніхто не може передбачити, коли це станеться. Зокрема, президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок від імені всіх фахівців PAEW висловила занепокоєння щодо того, що у текст законопроєкту №11355 включили чіткі дедлайни без врахування поправок на закінчення війни», – резюмують у виданні.

Раніше голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник заявив, що закон про промзабруднення залишить Україну без промисловості вже за 10 років, якщо у нього не будуть внесені зміни.