Як зарахувати трудовий стаж за кордоном для призначення пенсії: інструкція

Українці, які працювали за межами країни, тепер можуть додати цей стаж до свого українського для оформлення пенсії. Нові правила діють навіть для тих, хто працював у державах без угод про взаємне зарахування стажу. Відповідну постанову ухвалив Кабінет міністрів України, повідомляє «Главком» з посиланням на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України.

Як рахується отриманий за кордоном стаж для оформлення пенсії

Зазначається, що нещодавно Кабінет міністрів ухвалив постанову, що дозволяє додавати до українського страхового стажу періоди роботи за кордоном, навіть якщо з цією країною немає міжнародної угоди. Це дає можливість раніше отримати право на пенсію.

У відомстві навели приклад. Зокрема, людина, яка пропрацювала 25 років в Україні та 7 років за кордоном, може досягти необхідних 32 років стажу та оформити пенсію у 60 років.

Стаж, отриманий за межами України, впливає лише на право виходу на пенсію, але не на її розмір, крім випадків, коли це передбачено міжнародними угодами. Для зарахування потрібно отримати в країні роботи офіційне підтвердження про період зайнятості. У кожної держави своя форма документа.

Порядок звернення для нарахування стажу

Звернутися по такий документ можна до пенсійного органу країни, де особа працювала. Якщо особисто це зробити неможливо, можна подати запит через територіальне відділення Пенсійного фонду України, який передасть його через Міністерство закордонних справ до відповідної установи за кордоном.

В міністерстві зазначають, що документи слід підготувати заздалегідь – бажано за пів року чи рік до досягнення пенсійного віку. У деяких випадках потрібні додаткові паперові підтвердження, наприклад, трудові договори, розрахункові листи чи довідки від роботодавця.

У відомстві наголосили, що варто уточнити, чи отриманий підтвердний документ визнається дійсним в Україні чи його потрібно додатково засвідчувати (легалізувати чи проставляти апостиль). Тут є декілька варіантів: 

1. не потрібно легалізувати чи проставляти апостиль, якщо країна, в якій працювала особа, має з Україною договір про правову допомогу, яким передбачено звільнення від цієї процедури (Болгарія, Грузія, Естонія, Литва, Македонія, Польща, Румунія, Сербія, Чорногорія, Чехія, Молдова, Узбекистан);
2. під час воєнного стану та протягом пів року місяців після його припинення чи скасування не потрібно легалізувати чи проставляти апостиль, якщо країна, в якій працювала особа, є членом Співдружності незалежних держав (СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменістан, Росія);
3. потрібно засвідчити документ апостилем (це спеціальний штамп), якщо країна, в якій особа працювала та отримала його, є учасницею так званої Гаазької конвенції 1961 року про апостиль, крім країн, зазначених вище в пунктах 1 та 2. З переліком переліком всіх країн-учасниць конвенції можна ознайомитися за посиланням: https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/?cid=41. Апостиль може проставлятися виключно уповноваженим органом іноземної держави, де було видано такий документ (в різних державах це будуть різні органи, потрібно з’ясовувати на місці);
4. потрібно легалізувати документ, якщо країна, в якій особа працювала та отримала його, не має з Україною договору про правову допомогу (який звільняє від процедури легалізації або проставлення апостиля), не є учасницею т.зв. Гаазької конвенції 1961 року про апостиль (пункт 3) та не є членом СНД (пункт 2).

Процедура консульської легалізації іноземного документа здійснюється відповідно до законодавства країни, яка видає документ та полягає в його засвідченні (проставленні «легалізаційних» штампів) компетентними органами. Завершальними етапами такої процедури є:

• засвідчення документа в Міністерстві закордонних справ країни видачі документа, а потім – у закордонній дипломатичній установі України (посольстві або консульстві України) або
• засвідчення в Міністерстві закордонних справ країни видачі документа, далі – в посольстві цієї країни, яке знаходиться в Україні, а потім – у Департаменті консульської служби Міністерства закордонних справ України (ДКС МЗС України).

Після цього документ готовий для використання в Україні. Документ, складений іноземною мовою, потрібно перекласти. Переклад в Україні необхідно засвідчити в нотаріальному порядку, а за кордоном – місцевими органами, зокрема, перекладачами чи нотаріусами.  Якщо переклад документа було зроблено закордоном, його необхідно також його додатково засвідчити у той самий спосіб, яким було засвідчено сам документ (апостиль чи легалізація) та після цього передати документ Пенсійному фонду в Україні для зарахування страхового стажу, набутого за межами України.

Що таке страховий стаж

Додамо, що страховий стаж – це час, коли за людину регулярно сплачували внески на обов’язкове пенсійне страхування. Раніше ці платежі йшли до Пенсійного фонду, зараз – це єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Щоб місяць зарахували до стажу повністю, потрібно, щоб внесок був не менше мінімального, у 2025 році мінімальний внесок становить 1760 грн. 

Є три умови, за яких місяць зарахують до страхового стажу повністю:

• людина повинна підлягати соціальному страхуванню;
• сплата ЄСВ;
• сума внеску має бути не меншою за мінімальну.

Якщо внесок сплатили у меншій сумі, ніж потрібно, стаж рахуватимуть пропорційно. Наприклад, якщо сплачено 880 грн (це половина від мінімального), зарахують лише 0,5 місяця стажу. Така ситуація часто буває у тих, хто працює за сумісництвом або неповний місяць.

Є винятки, коли місяць зараховують у страховий стаж повністю, навіть якщо внески були менші за мінімальні. Це стосується періодів:

• отримання лікарняних або декретних;
• виплат з безробіття чи у випадку травми на роботі;
• отримання пенсії по інвалідності;
• відпустки для догляду за дитиною до 3 років.

Різниця між трудовим і страховим стажем

Важливо розуміти, що трудовий стаж і страховий – це не одне й те саме. Трудовий зараховується повністю, навіть якщо внески були меншими, а страховий – тільки за умови сплати мінімального ЄСВ.

Нагадаємо, що дехто з українців може вийти на пенсію до досягнення пенсійного віку. Однак для цього потрібні певні умови.