«На поганий турнікет ніхто не поскаржиться». ЗСУ досі бракує найнеобхіднішого?
«Виставка поганих турнікетів» – так назвали свій захід волонтерська організація UA First Aid, «Госпітальєри» та «Солом’янські котики» (благодійний фонд, який допомагає із засобами тактичної медицини – «Главком»). При цьому слово «погані» звучало в оригіналі нецензурно, і це та свідома провокація, на яку організатори пішли, аби загострити проблему та привернути до неї загальну увагу.
А проблема полягає у тому, що українському війську досі бракує якісних та перевірених турнікетів – засобів для швидкої зупинки кровотечі. Але це лише пів біди.
Бо за повної відсутності турнікетів бійці могли би переключитися на альтернативу – кровоспинні бинти, джгути та бандажі, але у тому-то й річ, що фронт наводнили турнікети, але те, наскільки вони нікудишні, стає зрозумілим лише у момент використання.
Між тим, як гірко жартують організатори заходу, «на поганий турнікет вже ніхто не поскаржиться», тобто той, кому дістався брак, просто не виживе. Як так сталося, що Збройні Сили не забезпечені – здавалось би! – найпростішим та найнеобхіднішим, розбирався «Главком».
Увесь цей рок-н-рол…
Гламурна рожево-лілова стрічка з прикрученою до неї дерев’яною скіпкою – це «турнікет» під назвою «ABBA».
Яскраво-помаранчева удавка – «Язик Арестовича».
Тоненький пасок – з тих, що додаються до жіночих суконь або брюк – «Хвіст щура».
А от ще один пасок – Baldinini – так і називається «Baldinini (ni) з міста Буськ». Щось незрозуміле яскраво-жовте – «Рейвах на Нижньоюрівській».
А ось справді унікальний екземпляр – «турнікет», до якого хтось не полінувався пришити слот для маленького блокнотика та ручки (!). Цей артефакт має назву «Бухгалтер мілітарі». Саморобні турнікети, дотепно названі та, так би мовити, художньо осмислені, прикрашають стіни виставки. Але вони не такі небезпечні, бо аж кричать про те, що це – «хенд мейд».
Гірше із підробками під відомі бренди – бренди, які затверджені протоколом TCCC. Вони лежать на окремому столику і мають вигляд майже як справжні. Ігор Гончарук-Хомин, інструктор із «Госпітальєрів», пропонує охочим підійти і випробувати їх на собі.
– Здавалося б, що тут складного? – говорить Гончарук-Хомин. – Турнікет – це ремінь та паличка, тож люди кинулися робити їх з усього, що траплялося під руку. Якщо я, приміром, – постачальник лінолеуму, то я виріжу ремінь з лінолеуму – і це не жарт, такий турнікет у нашій колекції був. Склалася ситуація, коли ми отримали величезну кількість неякісних речей, які не працювали, а лише вбивали. До того ж, мало хто розумів, як відрізнити саморобку від нормального турнікета, тим більше, що з часом ставало все більше підробок, які дуже скидалися на оригінал.
Поки Гончарук пояснює, десятеро добровольців беруть зі столика підроблені турнікети та намагаються затягнути їх на передпліччі. Воротки турнікетів (вороток, або стрижень, фіксатор, заглушка – це деталь турнікета, яка забезпечує необхідне прилягання стрічки до кінцівки пацієнта під час транспортування або руху – «Главком») при цьому з тріскотом ламаються та рясно сиплються на підлогу. Уламків так багато, що хтось каже: «Їх треба прибрати, бо зараз гості наступлять, впадуть і тоді точно знадобиться турнікет». На що Гончарук віджартовується: «Не хвилюйтеся, у нас тут є і справжні».
Але чим відрізняється нормальний турнікет від підробки? Передусім, шириною. Підробки часто завузькі, щоб активно працювати і зупиняти кровотечу – вони скоріше розрізатимуть тіло, аніж допомагатимуть. Також буває відсутній вороток. Підробки відрізняються матеріалом та типом фіксації. Скажімо, механічний американський турнікет CAT (Combat Application Tourniquet – «Главком») замикається сам.
У деяких поставках турнікети зазначені як CAT, хоча насправді це підробка, але те, що це підробка, стане очевидним лише у момент використання. І ще одна важлива деталь: при правильно накладеному турнікеті пульс не повинен відчуватися…
Між тим ще одна група добровольців перевіряє пульс у тих, хто так-сяк – зі зламаними воротками та іншими прикростями – зміг нап'ясти на себе фейкові турнікети. І пульс прослуховується у всіх.
Між тим на виставку збираються запрошені спікери, і перше питання, адресоване до них, таке: у чому причина того, що в армії наявний неякісний такмед?
Відповідей на це запитання існує декілька.
Як турнікети стають «х…вими»: три причини
Перша та головна причина – відсутність чіткого, зрозумілого алгоритму, за яким державна замовлятиме засоби тактичної медицини для війська.
Як говорить народна депутатка Інна Совсун, «ще улітку 2023 року волонтерські та громадські організації зазначали, що півтора року війни ми так-сяк протягнули, а тепер нехай Міноборони та КМС (командування Медичних сил – «Главком») системно підходять до вирішення проблеми. У Раді була створена робоча група, яка спочатку обговорювала одну опцію – тестування турнікетів, які надходять в Україну з-за кордону. Зазначалося, що тестуванням мають займатися люди з відповідним фахом, кваліфікацією, обладнанням та довірою до них. Але з’ясувалося, що установ, які відповідали б усім чотирьом критеріям, просто немає».
Тому від можливості тестувати турнікети в Україні відмовилися і вирішили піти іншим шляхом.
«Зрештою, – продовжує Совсун, – всі волонтерські організації мають списки TCCC. Тож у законі з’явилася норма, що закупівля такмеду можлива за номенклатурою, затвердженою НАТО або країнами-членами НАТО. Цей закон було прийнято на початку січня 2024 року. Міноборони повинно було почати його виконувати, тобто затвердити якийсь перелік засобів такмеду. При цьому було зрозуміло, що єдиний реальний список, яким усі користуються, це список TCCC. І от скоро рік, як існує законодавча вимога затвердити цей список, але за фактом переліку немає.
«Як народна депутатка я спитала у Командування медичних сил, за якими критеріями ви збираєтеся закуповувати турнікети на наступний рік? Там відповіли, що їм Міноборони не надало список того, що можна закуповувати», – каже Інна Совсун.
Крім небажання Міноборони виконувати ухвалений парламентом закон, причиною того, що бійцям дістається неякісний такмед, може бут звичайна корупція. Це, зокрема, припускає медикиня «Госпітальєрів», менеджерка фонду «Повернись живим» Катерина Галушка. Недоброчесні виробники у змові з так само недоброчесними чиновниками залюбки працюють на відкатах. А тому міняти систему не вигідно ані першим, ані другим.
Ще одна причина – на думку керівниці напряму «Тактична медицина» фонду «Повернись живим» Людмили Паутець – полягає у відсутності елементарних знань.
«Якісний турнікет від саморобки відрізнити нескладно, складно стає, коли на ринок заходять сертифіковані турнікети, які по факту нікуди не годяться, але міністерство оборони вже законтрактувало їх. Нефахові люди не хочуть у це заглиблюватися. У новостворених бригадах – особливо у тих, що були сформовані останнім часом, просто немає людей, які мали б відношення до тактичної медицини та орієнтувалися у ній».
«Скласти неякісні турнікети у сарай і чекати на… КАБ»
Але окремо існує проблема, пов’язана зі складнощами списування неякісного такмеду. Про неї говорить представник UA First Aid Олесь Якимчук: «Військова частина не може замовити собі нові турнікети, доки не скінчилися старі. Але старі – неякісні. І щоб їх списати, треба потанцювати з бубном. Ну або покласти десь купкою у сарай і сподіватися, що по них прилетить КАБ. І це при тому, що ми, волонтери, готові відправити нормальні турнікети хоч зараз, але ми не можемо цього зробити без актів, бо це буде незаконно».
Теоретично списати підроблений такмед можна, але на це може піти два чи три місяці. А людям, які мусять йти на штурм ворожих позицій, м’яко кажучи, не до того. Вони можуть і не бути обізнаними з тонкощами вітчизняної бюрократії – просто не знати, як і кому писати відповідний запит.
У 2022 році в Україну масово йшла гуманітарна допомога з найрізноманітніших джерел. Окрім іншого, завозили і турнікети, якість яких на початку повномасштабного вторгнення ніхто не контролював. Водночас лавина гуманітарки надто «розслабила» командування Медичних сил і Командування медичних сил перестало замовляти для армії турнікети – або ж замовляло мізер, розповідає Інна Совсун.
Між тим, «процедури закупівлі як не було, так і нема, тож новим турнікетам взятися нізвідки. Тобто знов покладається надія на те, що хтось передасть гуманітарку. А списувати турнікети й справді тяжко – формально процедура є, і у Командуванні готові міняти їх на ті, які сертифіковані протоколом TCCC, але на розгляд запиту йде два-три місяці, тож військовим простіше просити нормальні турнікети у волонтерів», – додає народна депутатка.
Ситуацію ускладнює і те, що зараз невідомо, скільки взагалі у Командуванні медичних сил лишилося турнікетів на складах. Якщо їх мало, волонтери готові взяти на себе доставку необхідного, але вони мають зорієнтовані щодо обсягу поставок. Між тим, діалогу про це з уповноваженими особами від держави не виходить.
Іще одним відкритим питанням лишається питання відповідальності вітчизняного виробника. Він завжди може відмовитися визнавати власні «баги» і звернути усі промахи на «криві руки» користувача, який зламав свій турнікет. Або зазначити – у випадку політравми – що боєць помер не внаслідок накладання неякісного турнікета, а внаслідок того, що у пораненого були ушкодження, несумісні з життям.
«Мені часто кажуть, що треба підтримати вітчизняного виробника. А я відповідаю: «Давайте підтримаємо вітчизняного військового, а виробники хай підтягуються». Який турнікет ви б дали вашому сину, брату, чоловіку? Цей чи той? От від цього й треба танцювати…», – переконана Інна Совсун.
P.S. Виставку турнікетів проводять у київській книгарні «Сенс» на Хрещатику, 34. Вона триватиме до 21 січня.
Наталія Лебідь, «Главком»
Читайте також:
- Скандал з турнікетами. Чи є прогрес?
- Тестування турнікетів. Чому це настільки важливо
- Начмед попросив командування замінити неякісні турнікети і отримав сувору догану
- «Неякісні турнікети були всюди». Очевидець розповів моторошні подробиці ракетного удару по Полтаві
- Учні київського ліцею зібрали турнікети та «коробочки турботи» для бійців ЗСУ (фото)
Коментарі — 0