За час повномасштабного вторгнення Вищий антикорсуд приховав тексти шести вироків
Кінець вересня 2023 року. До Вищого антикорупційного суду зайшов перший обвинувальний акт у резонансному злочині часів війни, де йшлося про підкуп Голови Верховного суду Всеволода Князєва та інших служителів у мантіях. Перед Фемідою постав адвокат-посередник Олег Горецький, який, за версією слідства, передавав $1,8 млн готівки від олігарха-втікача Костянтина Жеваго суддям Верховного суду за ухвалення бажаного рішення. Урешті юрист Горецький уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Її суд мав намір розглянути на відкритому засіданні. Проте щось перегралося і 12 жовтня антикорупційний суд видав на-гора засекречений вирок щодо Горецького. Пресслужба суду скупо проінформувала: адвокат отримав п’ять років умовно. Натомість він скинути донат на ЗСУ у розмірі 21 млн грн. Окремо суд стягнув в бюджет 29 млн грн, вилучених під час обшуків та $350 тис. у вигляді спецконфіскації.
Чому Феміда пробачила адвокату Олегу Горецькому важкий корупційний злочин, за який світило до 10 років тюрми, залишається загадкою. Адже суспільство не почуло аргументів суду через засекречений вирок. На сайті суду є лише згадка про те, що Горецький «зобов’язаний співпрацювати зі стороною обвинувачення та надавати викривальні покази». На кого? На суддю Князєва? Чи здати олігарха Жеваго?..
За час повномасштабного вторгнення РФ проти України «Главком» нарахував шість таких утаємничених вироків Вищого антикорупційного суду. Більша частина з них стосується відомих політичних персон. Як-от, колишнього міністра екології та природних ресурсів часів Януковича Миколи Злочевського.
Як адвокат рятувався від тюрми
Офіційна причина приховування вироку Олегу Горецькому впирається у пункт чотири частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» – справа слухалася у закритому режимі.
У коментарі «Главкому» юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук підтвердив: є винятки, коли судовий розгляд відбувається за закритими дверима, а тексти вироків – приховуються. Причин кілька. По-перше, це може бути з міркувань безпеки самого потерпілого. По-друге, судові ухвали закриваються, наприклад, коли слідство одержує дозволи на проведення обшуків у фігурантів кримінальних провадженнях.
«Що стосується останніх вироків Вищого антикорупційного суду, які приховано від громадськості. Зокрема, захисники обвинуваченого адвоката Олега Горецького просили Феміду закрити засідання через начебто загрозу життю їхнього клієнта. Це ж саме відбулося у справі за обвинуваченням Миколи Злочевського. Адвокати наполягали на тому, щоб засідання було закритим, оскільки озвучуватиметься інформація з обмеженим доступом, у тому числі дані про захворювання», – зауважив юрист.
Павло Демчук додав: згідно із законодавством, суди повинні оприлюднювати усі рішення. При цьому приховуються відомості, які стосуються персональних даних учасників процесу. Однак коли ж суд закриває повний текст вироку, при цьому через свою пресслужбу стисло описує суть покарання, – це має дивний вигляд. Виходом із такої ситуації, вважає співрозмовник «Главкома», може бути інформування суддів-спікерів, зокрема, про конкретні мотиви Феміди під час ухвалення вироку, який у підсумку було засекречено.
І так, адвоката Горецького, по суті, врятували без жодних пояснень українцям.
Щоправда, джерела видання «Дзеркало тижня» у правоохоронних органах перед ухваленням вироку розкрили суть жертви «пішака» Горецького: «Хто цінніший для слідства, крім голови Верховного суду, – цей адвокат-рішала Горецький чи олігарх Жеваго? Звісно, олігарх!».
За даними цих інсайдерів, адвокат начебто розповів про корупційну схему і про самі домовленості з олігархом Жеваго. Це лягло у підозру олігарху, якому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Привіт із Кіпру
Символічний штраф на суму 68 тис. грн одержав міністр екології та природних ресурсів у 2010-2012 роках і колишній заступник секретаря РНБО Микола Злочевський. Окремо експосадовець перерахував «донат» на 500 млн грн на підтримку української армії. Вирок щодо Злочевського Феміда також засекретила.
«Судове засідання, де затверджували угоду, дійсно було у закритому режимі, але лише частково. Закон чітко говорить, що у такому разі рішення оприлюднюється з виключенням лише тієї інформації, щодо якої суд приймав рішення про закритий режим... Якщо ж проблемою є якісь технічні неможливості реєстру, які не дозволяють закривати рішення частинами, то ніхто не заважає САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура – «Главком») і ВАКС (Вищий антикорупційний суд – «Главком») оприлюднити ці частини рішення самостійно на своїх офіційних ресурсах. Закритість аж ніяк не сприяє довірі ні до угоди, ні до вироку. І саме ці органи, у першу чергу, мали б бути зацікавлені у публічності інформації про результати своєї роботи», – таку заяву зробила громадська організація «Центр протидії корупції».
З відкритих відомостей стало відомо, що останні роки Микола Злочевський мешкає на Кіпрі. В Україні у нього залишилася потужна газовидобувна компанія Burisma Holdings. Крім цього, ексміністр досі перебуває у розшуку Національного антикорупційного бюро за вчинення корупційного злочину (частина 4 статті 369 Кримінального кодексу).
Разом з тим, днями видання «УП» оприлюднило повний текст вироку у справі Злочевського. Документ налічує 11 сторінок. Ексміністр обвинувачувався в організації дачі $6 млн хабаря за закриття кримінального провадження антикорупційними органами. Йшлося про так звану «справу Курченка», в якій Злочевському інкримінували розкрадання стабілізаційного кредиту Нацбанку, виділеного «Реал банку» Сергія Курченка, бізнесмена близького до сім’ї Януковича.
За версією слідства, у червні 2020 року ексміністр, сидячи на Кіпрі, доручив зам’яти кримінальну справу довіреним особам: експрацівниці фіскальної служби Олені Мазуровій та юристу Burisma Андрію Кічі. Пані Мазурова взяла ініціативу у свої руки і, не повідомляючи колишнього міністра, вийшла на осіб, котрі були готові передати хабар тодішньому керівнику антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому. На шляху до Холодницького «загубився» $1 млн, який спільники вирішили залишити собі. 12 червня 2020 року «рішал» ексміністра було викрито.
Кримінальний епізод зі Злочевським має тепер такий вигляд, що нібито ексміністр дав довіреним особам $6 млн на хабар і більше не слідкував, як вирішується питання. Через три роки після викриття, на початку березня 2023-го обвинувальний акт зайшов до Антикорупційного суду. Як випливає з тексту оприлюдненого вироку, до середини липня Злочевський не визнавав вини. А потім раптом підписав угоду про визнання винуватості, почав донатити на ЗСУ. Також щиро розкаявся у злочині, віртуально перебуваючи у залі суду завдяки відеозв’язку.
Із несподіваного у вироку. Прокуратура «помножила на нуль» 400 гігабайт зібраної інформації у згаданій кримінальній справі Миколи Злочевського. Тобто відмовилася від дослідження доказів, щоб пришвидшити розгляд справи.
Ще Феміда зняла арешт з грошей Злочевського, які лежали на рахунку іноземного банку. На жаль, про суму коштів у вироку не сказано жодного слова.
Із смішного – антикорупційний суд скасував тримання під вартою Злочевського, який у момент винесення вироку спокійно сидів на острові Кіпр. Як виявилося, формально арешт діяв з серпня 2020 року.
До речі, вироки щодо «людей Злочевського» по-різному відображаються в судовому реєстрі. Зокрема, по Оленій Мазуровій, яка отримала п’ять років умовно, текст вироку розміщено у відкритому доступі. Натомість вирок Андрія Кічі, якому теж дали п’ять років умовно, засекречено.
Ексголова Рахункової буде огризатися
За сімома замками опинився й вирок у справі колишнього голови Рахункової палати Валерія Пацкана. Офіційно його було звинувачено у привласненні 127 тис. грн, незаконно отриманих як компенсація за оренду житла. Подія сталася у 2017-2018 роках, коли Пацкан працював народним депутатом. Суд призначив 10,2 тис. грн штрафу з позбавленням на два роки займати посади у владі. Але за строками давності звільнив експосадовця від покарання.
У день оголошення вироку Валерій Пацкан зробив допис у Facebook. Зокрема, кримінальну справу назвав політичним переслідуванням і пообіцяв оскаржити вирок в апеляції.
По-тихому завершився розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ексголови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Петра Вовчука. Вирок по ньому було приховано у судовому реєстрі, а фігурант, якому закидали спричинення збитків на $60 млн, одержав умовне покарання. Великі збитки експосадовець завдав державі, продавши російському бізнесмену Олексію Федоричеву ячмінь і пшеницю за цінами нижчими ринкових.
Чотири роки Вовчук переховувався у Литві. Після чого навесні 2023-го його з помпою екстрадували в Україну, а потім… відпустили на волю.
«Аби у майбутньому в суспільства не виникало питань до системи правосуддя, суддям варто ретельніше збалансовувати контроверсійні права. Це означає, що окремо зважується право обвинуваченого або підозрюваного на захист власної інформації і безпеку та потенційна шкода суспільству від закриття судового розгляду та вироку. Обрати золоту середину є завданням суду», – підсумував юрист Павло Демчук.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0