Володимиру Нечепоренку – 75. Артист з унікальним голосом і цікавою біографією святкує ювілей
«Яку б я роль не отримував, в кожній – нерви мої, відчуття мої, а вчинки та емоції – мого героя. Я це все переношу на себе»
Сьогодні, 14 листопада, день народження святкує український актор театру, кіно та дубляжу, телерадіоведучий, вокаліст Володимир Нечепоренко. Йому виповнюється 75 років.
Нечепоренко є Народним артистом України, нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Тембр голосу актора є впізнаваним навіть без обличчя, його часто залучають до проведення концертів та різноманітних програм.
«Главком» пригадує творчий шлях артиста та головні події з його біографії.
Дитячі та юнацькі роки
Народився Володимир Нечепоренко 14 листопада 1949 року в Золотоноші Черкаської області.
«Пригадується дитинство. У нас не було ні світла, ні тим більше телевізора, а лише гасова лампа. У мене було два старших брати, вони вже ходили до школи. Ввечері ми збиралися біля гасової лампи – мама, брати і я. Вони про себе щось читають, а я малюю. Потім мені набридло і я став кричати: «Або навчить мене читати, або читайте вголос». І вони дійсно навчили. Поки пішов до школи, то багато чого перечитав, а серед улюблених авторів був Александр Дюма», – розповідав Нечепоренко.
Актор пригадує, що спершу він вступив до вечірньої школи і пішов працювати на механічний завод. Саме там його покликали на 8 березня до заводського клубу читати частівки, хоча він «не мав уявлення, що це таке».
«А баяніст Михайло заспокоїв, що тут немає нічого складного, дав текст. Мій виступ побачила Тетяна Желанова, керівниця Золотоніського народного театру при районному будинку культури. Запропонувала мені грати в їхньому театрі. Я був у захваті, виконував ролі головних героїв, коханців. Саме Тетяна Миколаївна порадила мені вступати до Театрального інституту. Хоча було 50 чоловік на місце, але я вступив з першого разу», – пригадав артист. Згодом він вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Початок акторського шляху
Творчу діяльність розпочав у 1972 році, одразу після закінчення університету, в Київському театру юного глядача на Липках. У 1976 році Володимир Нечепоренко був запрошений на роботу до Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
«Спершу я працював у Театрі юного глядача на Липках. А художньому керівникові Театру Франка потрібен був виконавець на ролі героїв. Він прийшов до нашого театру, аби подивитися на гру одного з акторів, а побачив мене. Після вистави запитав, яка у мене зарплатня. Після цього один з моїх старших колег сказав, що мене запросять на головну сцену країни. Невдовзі мене дійсно запросили на співбесіду і на конкурс, художня рада Театру Франка одноголосно підтримала мою кандидатуру», – пригадує Нечепоренко.
Творчий доробок
Ролі, створені актором, ввійшли в антологію найкращих надбань української сценічної культури:
- Віллі «Дикий ангел» О. Коломійця;
- Дем'ян Суденко «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ'яненка;
- Букін «Прощання в червні» О. Вампілова;
- Оберон «Сон літньої ночі» У. Шекспіра;
- Роббі «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта;
- Ернесте Рома «Кар'єра Артура Уї» Б. Брехта;
- Дон Алонсо «З коханням не жартують» П. Кальдерона;
- Менестрель «Біла ворона» Г. Татарченка та Ю. Рибчинського.
«Люблю всі свої ролі. Загалом їх у мене було понад 60. Фантастична вистава «Енеїда». У «Кар'єрі Артуро Уї» грав разом з Богданом Ступкою на малій сцені. А ще «Пігмаліон», «Візит строї дами», «Сава Чалий». Є про що згадати», – заявляв актор.
У творчому доробку Володимира Нечепоренка такі знакові для українського театру образи, як:
- Михайло «Украдене щастя» І. Франка;
- Кент «Король Лір» В. Шекспіра;
- Вулкан «Енеїда» І. Котляревського;
- Пікерінг «Пігмаліон» Б. Шоу.
Нечепоренко – актор, який вільно володіє будь-яким сценічним жанром від психологічної драми до мюзиклу. Етапною у творчості Майстра стала робота над образом славнозвісного отамана Сірка у виставі «Урус-Шайтан» І. Афанасьєва. Актор є лауреатом міжнародної премії «Золотий Орфей».
Викладацька діяльність, дубляж та зйомки у кіно
Володимир Нечепоренко відомий також як рупор української національної ідеї, культури під час виступів у численних концертах, творчих зустрічах, виступах на телебаченні та радіоефірах.
Актор вже не один рік займається викладацькою діяльністю в Київському національному університеті культури і мистецтв. За його словам, він дуже хоче, аби студенти «вийшли з університету і знали, що таке театр».
«Я їх вводжу в нашу театральну атмосферу, в різні складності, розповідаю, що працювати треба щиросердно, наполегливо. Серед моїх вихованців заслужений артист України Віктор Семиразуменко, який працює в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки, актор театру і кіно Едуард Малахов та багато інших. Все це талановиті люди», – розповів актор.
Нечепоренко займається дубляжем та озвученням фільмів та серіалів: ним озвучено понад 1200 фільмів. Також озвучив понад 1200 фільмів. Голосом Нечипоренко українською мовою заговорили Жан Поль Бельмондо, Ален Делон, Джек Ніколсон, Роберт де Ніро та багато інших акторів.
Щодо зйомок у кіно, як зауважує сам актор, їх було не багато.
«Спочатку багато запрошували. Але не відпускали з Театру юного глядача, бо мав там багато роботи. Специфіка дуже відрізняється. Зізнаюся, не в захопленні від процесу зйомок кіно. Можуть знімати по одній фразі, немає цілісного прочитання образу. Може бути спочатку кінець, а потім початок. У кіно все вирішують не актори, а монтажери та режисери. Виходити на сцену зовсім інше. Це колосальне навантаження і відповідальність», – пояснив Нечепоренко.
Про початок війни у 2014 та про вторгнення у 2024 році актор пригадував, що відчув «страшенний гнів». За його словами, Путін нападом на Україну «своїм вчинком, нападом на нас, він зробив більше, ніж усім своїм військом».
«І коли хтось каже, що пройдуть десятиліття, а ми будемо це пам'ятати, я кажу – ні! Не десятиліття! Віки! Це назавжди! Я приходив до військкомату, розповідав, що я служив в армії, вмію добре стріляти. Звісно, я не побіжу з молодими, але якщо я ляжу і візьму «на мушку», ворог ніде не дінеться. Мені сказали йти додому і чекати на дзвінок. Й досі не подзвонили. Наші актори зараз їздять на передову, возять не лише вистави, а й концерти для наших хлопчиків, які там стоять», – зауважив актор.
Зараз у театрі Франка побачити Нечепоренка можна у таких виставах:
- «Житейське море», герой: Іван Барильченко;
- «Авантюрист» – директор секретаріату президента країни;
- «Три товариші» – лікар;
- «Тев'є-Тевель» – урядник.
Нагадаємо, 2 листопада, день народження святкувала українська естрадна співачка, Народна артистка України та телеведуча Оксана Пекун. Їй виповнилося 55 років.
Коментарі — 0