Як атаки дронів змінюють життя росіян – репортаж The New York Times

Масштабні удари українських безпілотників по території Росії поступово змінюють ставлення частини росіян до війни. Якщо раніше бойові дії сприймалися як щось далеке, то тепер мешканці Москви та Підмосков'я починають відчувати наслідки конфлікту безпосередньо у себе вдома. Як інформує «Главком», про це пише The New York Times.

одним із таких мешканців став 21-річний Вадим із підмосковних Хімок. Кілька років тому він регулярно зв'язувався з родичами в українській Сумській області, цікавлячись їхньою безпекою під час російських обстрілів. Тепер, за його словами, вже родичі з України запитують, чи все в нього гаразд після ударів дронів по Підмосков'ю.

Український безпілотник влучив у верхні поверхи його житлового будинку. В результаті атак у Хімках загинули чотири людини, ще щонайменше 15 отримали поранення.

«Коли це відбувається десь там – це одне. Але коли прилітає до твого будинку, війна відчувається зовсім інакше», – розповів Вадим.

Москва більше не почувається в безпеці

Україна в останні місяці значно посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, використовуючи власні крилаті ракети та дрони, здатні долати до 1600 кілометрів.

Основними цілями залишаються нафтова інфраструктура, оборонні підприємства та об'єкти, пов'язані з виробництвом озброєння. Однак наслідки атак все частіше зачіпають житлові райони Москви та Підмосков'я.

Мешканка Хімок, власниця салону краси Летиція Лоранс зізналася, що пережила справжню паніку під час нальоту.

«Це був справжній кошмар. Здавалося, що дрони кружляють прямо над нами і вибухають безперервно», – розповіла вона.

За її словами, мешканці практично не отримують попереджень про нальоти – сирени відсутні, а звичні Telegram-канали часто працюють з перебоями через обмеження.

У росіян виникають питання щодо війни

На тлі атак, що частішають, частина мешканців почала відкрито сумніватися в необхідності війни.

84-річна Тамара Александрова зізналася, що вперше за довгий час почала задаватися питанням, чи варто було взагалі починати конфлікт.

«Я вже думаю, чи потрібно було починати цю війну, яка триває довше за Велику Вітчизняну», – сказала пенсіонерка.

За даними незалежного «Левада-центру», ще в квітні 62% росіян виступали за якнайшвидші переговори про завершення війни. У Москві цей показник був нижчим – близько 36%, однак опитування проводилося ще до останніх масових атак безпілотників.

19-річна Марія з Підмосков’я каже, що її покоління вже кілька років живе в постійній кризі.

«Спочатку пандемія, тепер війна. Ми нічого не можемо змінити – залишається тільки сподіватися, що це закінчиться якомога швидше», – розповіла дівчина.

Страх, тривога і недовіра до держави

Після атак у деяких районах Підмосков'я мешканці почали обговорювати страхування житла від ударів дронів.

19-річний студент Данило розповів, що на початку війни підтримував дії Росії, проте тепер його ставлення змінилося.

«Раніше я відчував патріотизм. Зараз залишилося тільки постійне напруження і тривога», – зізнався він.

При цьому багато росіян, як і раніше, побоюються відкрито критикувати владу. У Росії продовжують діяти закони про «дискредитацію армії», що передбачають кримінальну відповідальність за антивоєнні заяви.

Кремль намагається зберегти контроль над настроями

Попри зростання тривоги, російська влада продовжує називати війну «спеціальною військовою операцією». Одночасно посилюється контроль над інформацією про наслідки ударів.

У деяких регіонах мешканцям забороняють публікувати фото та відео прильотів, а офіційна інформація надходить виключно через державні канали.

Однак навіть в умовах цензури удари по Москві та стратегічних об’єктах поступово руйнують відчуття безпеки, яке довго зберігалося у мешканців російської столиці.

Нагадаємо, бійці центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України здійснили успішну далекобійну спецоперацію, завдавши потужного удару по критичній паливній інфраструктурі Російської Федерації, яка забезпечує Московський регіон та три ключові летовища ворога. За допомогою далекобійних безпілотників вони атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Второво», розташовану у Владимирській області Росії.

Крім того, у ніч проти 23 травня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці об’єктів російської військової та паливної інфраструктури. Під ураження потрапили нафтовий термінал «Шесхарис», нафтобаза «Грушова» у Новоросійську Краснодарського краю РФ, а також танкер Chrysalis, який пов’язують із так званим тіньовим флотом Росії.