Сеанс побачення з диктатором тривав понад 4 години
Традиційна щорічна пресконференція президента Росії Володимира Путіна на цей раз дуже відрізнялась від попередніх подібних заходів. Диктатор, побоюючись заразитися коронавірусом, спілкувався із пресою не у телестудії, де завжди була присутня масовка, а у резиденції у Ново-Огарьово. Буквально, президент вийшов в ефір з «бункера» – спеціального кабінету, де лідер РФ безвилазно працює от вже кілька місяців.
До слова, саме через таку ізоляцію журналісти деяких іноземних ЗМІ припустили, що «у російського президента пропав ентузіазм». «Це був важкий рік для кремлівських оглядачів – об'єктів для спостереження у них стало ще менше, ніж зазвичай. Володимир Путін протягом декількох місяців править країною не з Кремля. Темно-коричневий письмовий стіл, прапор Росії, три бежевих телефони, великий екран для телеконференцій – простору для інтерпретацій мало», - пише найбільша щоденна газета Німеччини Süddeutsche Zeitung.
Видання зазначає, що така ситуація підігріває дискусії про те, як довго взагалі Путін хоче ще залишатися в Кремлі.
Звісно, щеплюватися прославленою вакциною російського виробництва глава країни-агресорки сам не ризикнув. На виправдання він почав цитувати фахівців, які начебто йому говорять, що вакцини використовуються не для всіх вікових категорій. «Вакцина призначена для людей віком 18-60 років а до таких, як я, поки не дісталась (Путіну 68 років, – «Главком»)», – сказав він і пообіцяв зробити щеплення «як тільки це стане можливим».
Російські журналісти обережно ставили актуальні питання із притаманними пропагандистським ЗМІ формулюваннями: приміром, про «республіку Донбас». Єдиним псевдовипадом, а скоріше зрежисованою імпровізацією, можна вважати провокаційне питання шоумена, рок-виконавця, новоявленого політика та «журналіста-початківця» Сергія Шнурова. Він запитав: як, мовляв, російські хакери допустили програш Дональда Трампа на виборах у США, а також чи готовий Путін працевлаштувати ексколегу в Росії. Глава РФ розважливо (аякже!) і спокійно відповів, що це не питання, а провокація, що Росія (звісно) ніколи не втручалася у внутрішні справи інших країн.
Загалом шоу тривало понад 4,5 години. За цей час прозвучали тези Путіна, що стосуються України – про Донбас, Крим та міждержавні стосунки, а також про скандальне отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
Про стосунки з Україною: «Нічого не виходить»
«Це у значні мірі залежить від української влади», – зазначив Путін, коментуючи стосунки з Києвом. Він додав, що два останні президенти приходили до влади під гаслами припинення війни, об’єднання країни та розбудови стосунків з РФ. «Проте нічого не виходить. Коли вони приходять у владу, їм не вистачає мужності, вони починають оглядатися на крайні націоналістичні сили і процес завмирає. Так само відбувається і зараз», – переконував росіян їхній лідер.
Про війну на Сході України: «Ми будемо нарощувати підтримку Донбасу»
Відповідаючи на запитання журналістки сепаратистського видання стосовно встановлення миру у «республіці Донбас», Путін згадав минулорічну зустріч «нормандської четвірки» у Франції, що відбулась минулого року, та висловив радість з приводу того, що йому із президентом України Володимиром Зеленським вдалося встановити відносний «мир, якого дотримуються». «Однак нічого не зроблено для соціально-економічного та політичного розблокування», – зазначив він.
«Політична еліта у Києві заявляє, що не збирається виконувати Мінські домовленості, що хочуть перегляду цих угод. Але ці домовленості затверджені резолюцією ООН, значить, набули сили міжнародного закону. Переглянути нічого не вдасться», – підкреслив він.
Крім того, Путін заявив, що РФ «як підтримувала, так і надалі підтримуватиме Донбас, і навіть збільшить цю підтримку».
Про вкрадений півострів: «Запасів води в Криму достатньо»
Показово, що під час цьогорічного спілкування з журналістами окупований Крим розглядався у контексті одного з регіонів РФ із власними проблемами, питання приналежності навіть дотично жодним чином не звучало. І це не дивно: Путін всіляко намагається замовчувати цю тему. У липні цього року до Державної Думи РФ внесли законопроекти про санкції за заклики і дії щодо відчуження території. І хоча в цих законопроектах немає жодного слова ні про український Крим, ні про Курили чи Калінінград, він, в першу чергу, націлений покарання тих, хто називає Кримський півострів є законною територією України.
Президент країни-агресора цього разу коментував проблему браку питної води на окупованій території та заявив, що в Криму достатньо прісної води. Спрагу кримчан ці слова мають погасити.
«Влада займається розробкою артезіанських свердловин та джерел. Постійно проводяться геологічні дослідження. Частина води з водозабору переробляється і Севастополь, сподіваюсь, у найближчий час не буде відчувати дефіцит... Запасів хорошої дощової води в Криму достатньо, просто раніше цим не займалися», – сказав він.
За словами Путіна, одним із рішень проблеми нестачі питної води могло б стати опріснення морської води, однак він вважає це рішення неефективним та можливим до реалізації «лише точково».
«Проблеми ми вирішуємо, кошти на це виділяються», – заспокоював господар Кремля.
Про Навального: «Якби хотіли б, довели б до кінця»
У першій половині пресконференції прозвучало очікуване питання щодо оприлюднення даних міжнародного розслідування про спроби ФСБ отруїти опозиціонера Олексія Навального. Путін був готовий до заготовки і почав відповідати невимушено: «Мені тільки вчора Пєсков розказав про цю історію».
«Це легалізація матеріалів американських спецслужб. Ми що, не знаємо, що вони відстежують геолокацію? Знаємо. Очевидно, пацієнт берлінської клініки користується підтримкою спецслужб Сполучених Штатів. Якщо це так, то значить, і наші спецслужби мають за ним приглядати. Кому треба його вбивати? Якби хотіли б (вбити), довели б до кінця. А так... його дружина попросила – і я одразу дозволив вивозити на лікування», – зіграв у благородство Путін.
Якщо це було не отруєння, як стверджує Путін, то що, а головне – для чого? У глави країни-агресора і на це є відповідь: «Цей трюк розрахований на те, щоб напасти на перших осіб, щоб тебе сприймали як рівного їм. Свою спроможність треба доводити конкретними справами, а не трюками. Закликаю усіх наших опонентів керуватися не особистими амбіціями, а інтересами громадян РФ, пропонувати позитивний порядок денний».
Разом із тим, Путін очевидно таки дратувала ця тема і він не зміг стримати себе. Принаймні, такий висновок можна зробити з огляду на кілька обмовок глави РФ, які він робив вдже коментуючи інші теми. Він вжив слово «протиотрута», відповідаючи на запитання щодо протидії коронавірусу. Ба більше, у спілкуванні з одним із російських журналістів, який поскаржився своєму президенту на інтернет-булінг у зв’язку із його професійною діяльністю, Путін уточнив: «Розкажіть детальніше, за що вас переслідують? Ви ж нікого не труїли, нікого не вбили».
Нагадаємо, у грудні журналісти Bellingcat, Der Spiegel і CNN провели спільне розслідування та дізналися імена трьох співробітників ФСБ, які слідували за Навальним спочатку до Новосибірська, а потім до Томська, де, ймовірно, і отруїли політика сумнозвісним «Новачком». Ще п'ять співробітників російської спецслужби, за твердженнями розслідувачів, стежили за ходом справи, а деякі прилетіли ще до Омська, де літак з Навальним приземлився, коли опозиціонеру стало погано.
Проаналізувавши дані телефонних переговорів і поїздок, Bellingcat та журналісти-партнери дійшли висновку, що протягом багатьох років за Навальним стежила група оперативників з секретного підрозділу ФСБ. За кілька тижнів до його поїздки у Сибір, в серпні 2020 року, члени цієї групи спостереження спілкувалися з фахівцями з фосфорорганічних токсинів.
Історія з Навальним може закінчитися для Росії новим витком санкцій. «Тиск на Кремль у зв'язку зі справою Навального посилюється. Після публікації нових подробиць отруєння опозиціонера Кремлю загрожують неприємні запитання і наслідки», – пише австрійське видання Der Standard.
«Якщо санкції президента США Дональда Трампа проти «Північного потоку-2» були націлені насамперед на те, щоб відкрити американському нафтовому і газовому лобі дорогу в Європу, то при Байдені основна увага, ймовірно, буде знову більше приділятися порушенням прав людини», – йдеться в статті.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0