Блекаут у Німеччині. Експредставниця «Укренерго» вказала на важливу проблему європейських міст

Сьогодні стандарти та підходи до управління енергосистемою в Європі відстають від того, що відбувається у світі. Більшість енергосистем країн та міст Європи не готові до атак під час війни, чи диверсій. Про це йдеться в дописі екскерівниці пресслужби НАК «Укренерго» Марія Цатурян, пише «Главком».

Цатурян прокоментувала блекаут в Берліні, який стався через диверсію. Так, в одному з районів четверту добу триває відключення електроенергії, спричинене підпалом кабелів на електростанції. 

«Ліві екстремісти з Vulkangruppe в суботу, 3 січня, пошкодили одразу 5 (!) високовольтних ліній електропередачі класом напруги 110 кВ, які забезпечували видачу потужності з Ліхтерфельдської ТЕЦ. Та ще «ліг» з добрий десяток ліній меншого класу напруги (10-30 кВ). Заодно пошкоджень зазнали теплотраси і водоканальні мережі – все прокладено в одному кабельному каналі. Результат – добре відомий українцям і шокуючий для німців: південно-західний район Берліну у блекауті, 45 тис. домогосподарств опинилися без світла, частково тепла, води і все це взимку. Вже заживлено 10-15% споживачів, але місцевий обленерго Stromnetz Berlin прогнозує, що ремонт триватиме не менше 5-6 днів – світло обіцяють повернути не раніше четверга, 8 січня», - повідомила вона. 

На відміну від української практики, європейська модель управління енергосистемами, адаптована під стабільні умови та низький рівень загроз. Тому вона вразлива до екстрених умов, наприклад атак чи диверсій. «Те, що вважалося логікою ефективності, економічної доцільності та безпеки у мирний час, у новій реальності стає джерелом додаткових ризиків. Це не означає, що європейці «слабкі» і «нічого не розуміють». Це означає, що у Європи та України є спільна низка завдань для вирішення», – пише Марія Цатурян.

Крім відсутності практики та вразливості, наприклад Берлін не має альтернативних джерел живлення. Принципи надійності європейської енергосистеми, на думку Марії Цатурян, ґрунтуються на тому, що ніколи знову не буде війни. Тобто ніхто не нападатиме на критичну інфраструктуру. Подібні принципи в управлінні енергосистемами стосуються не лише Берліна, але й багатьох міст та країн Європи.

Марія Цатурян розповіла, що ще одна проблема європейських міст в організації енергосистеми – це розподільча мережа в населених пунктах. «Історично, в країнах Європи розподільча мережа в населених пунктах (система розподілу) від 70 до 90% – підземна, а не повітряна. Чому? Одна з ключових відповідей, особливо у Німеччині, – NIMBY. Логіка людей така: хочете будувати електричні лінії чи об'єкти? Чудово, але Not In My Back Yard. Тобто не в моєму селі, місті, громаді, регіоні. Бо екологія, електромагнітний вплив, небезпека для людини. Додайте стійкість підземних мереж до погодних умов. І вуаля – європейці готові витрачати більше при будівництві (наприклад, вартість 110 кВ лінії на км в середньому в 3-5 разів вища, ніж аналогічної повітряної 110-ки), проводити технологічно значно складніші ремонти (відповідно й довші) і по 10-15 років чекати дозволів на будівництво енергооб’єкктів. У підземної мережі є свої переваги, але така інфраструктура менш стійка до атак і диверсій – пошкодження в одному місці засобами значно дешевшими ніж БПЛА може вивести з ладу цілий енерговузол (доведено Берліном)», – пояснила експертка.

Також Марія Цатурян пояснила, чому європейська енергосистема не готова до можливих наслідків воєнних атак та диверсій. «Історично у більшості європейських країн високовольтні підстанції – це автоматизовані об'єкти, які управляються дистанційно (принагідні вітання кіберзахисту) або з мінімальним персоналом та охороною, часто без відеоспостереження і невисокими парканами з сітки-рабиці. Бо економічно доцільно, а вандалізм та технічні аварії – це надзвичайно рідкісні випадки. Тому і ремонтні бригади висококваліфікованих і дороговартісних інженерів немає сенсу тримати в штаті, краще аутсорс. Ну бо рідкісні випадки», – розповіла Цатурян.

Проте весною 2025 року, коли в Іспанії та Португалії стався повний блекаут, почалися зміни. Тоді це спричинило початок діалогу щодо змін у підході та управлінні енергосистем в енергетичному світі ЄС.

Раніше «Главком» писав про те, що у південно-західній частині Берліна сталося масштабне відключення електроенергії. Без світла опинилися 45 тис. домогосподарств та 2200 підприємств. Очікується, що електропостачання всіх споживачів буде відновлено лише 8 січня вдень, заявила компанія Stromnetz Berlin. Причина затримки – складність будівництва тимчасових ліній після пожежі на кабельному мосту через канал «Тельтов».

Нагадаємо, що ультраліва організація Volcano Group заявила про причетність до підпалу, який спричинив масове знеструмлення на південному заході Берліна. 

Також повідомлялося, що у Берліні четвертий день поспіль триває відключення електроенергії у районі Штегліц-Целендорф через підпал кабелів на місцевій електростанції. Українські біженці організували для місцевих мешканців «Пункт незламності».