Українська металургія втратила частину ринку: причина

Українська металургія опинилася у складніших конкурентних умовах на європейському ринку. Попри війну та санкції проти Росії, країни ЄС продовжують імпортувати російські сталеві напівфабрикати, тоді як українські виробники стикаються з додатковими витратами через нові екологічні правила та проблеми з енергопостачанням. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Fastmarkets.

Однією з головних проблем для українських металургійних підприємств залишаються перебої з електропостачанням, спричинені атаками російських безпілотників на енергетичну інфраструктуру. Щоб уникнути тривалих відключень, промислові компанії змушені імпортувати електроенергію, що значно підвищує собівартість виробництва.

Додатковим фактором тиску став запуск у Європейському Союзі Механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM), який почав діяти з 1 січня 2026 року. Попри те, що Україна звільнена від захисних квот на сталь у ЄС, її продукція повністю підпадає під нові правила оподаткування вуглецевих викидів.

«Представники галузі визнають необхідність такого механізму, однак вважають його впровадження саме зараз особливо складним для української економіки, що працює в умовах війни. Унаслідок набрання чинності CBAM АрселорМіттал Кривий Ріг втратила експорт до ЄС, який становив половину нашого річного виробництва – понад 1,25 млн тонн», – заявив у коментарі виданню генеральний директор компанії Мауро Лонгобардо.

За його словами, через падіння замовлень підприємство було змушене закрити блюмінговий цех. Попри складні умови, європейський ринок залишається ключовим для українських металургів.

За даними асоціації «Укрметалургпром», у 2025 році Україна виробила 6,52 млн тонн прокату, що на 4,8% більше, ніж роком раніше. Водночас цей показник залишається на 65,8% нижчим, ніж у довоєнному 2021 році, коли виробництво перевищувало 19 млн тонн.

Із загального обсягу виробленого прокату у 2025 році 4,12 млн тонн було експортовано, при цьому 82% поставок припали на країни Європейського Союзу.

Водночас європейський ринок продовжує значною мірою залежати від російських сталевих напівфабрикатів. За даними видання, у 2025 році країни ЄС імпортували понад 5 млн тонн сталевих слябів, з яких понад 60% було поставлено з Росії.

Це відбувається попри санкції, запроваджені після початку повномасштабної війни. Хоча імпорт готової російської сталі до Євросоюзу заборонений, для напівфабрикатів продовжують діяти квоти. Їх було продовжено до 30 вересня 2028 року після лобіювання з боку європейських прокатних компаній.

Ситуацію також ускладнює той факт, що Україна фактично втратила можливість постачати сталеві сляби після окупації Маріуполя, де працювали металургійні комбінати «Азовсталь» і ММК імені Ілліча – ключові виробники цієї продукції.

Нагадаємо, що металургійний комбінат «Каметсталь» відвідала делегація Представництва ЄС в Україні, яка ознайомилася з роботою підприємства в умовах війни, нестабільного енергопостачання, складної логістики та регуляторних викликів ЄС.