Бельгія на порозі розпаду: чому може зникнути країна зі штабами НАТО та ЄС – Politico

Бельгія може припинити своє існування. Маленька західноєвропейська держава, де розташовані штаб-квартири ЄС і НАТО, вже давно має неблагополучне національне політичне життя. Бельгія має світовий рекорд за найдовшим часом формування уряду під час коаліційних переговорів – понад 500 днів, пише Politico.

Розпад Бельгії зумовлений напруженими відносинами між нідерландськомовною Фландрією на півночі та франкомовною Валлонією на півдні країни. Спостерігається зростання підтримки правої партії Vlaams Belang, яка прагне зробити Фландрію повністю незалежною державою.

Зараз напруга загрожує великою кризою. Вибори мають відбутися в червні 2024 року. Згідно з опитуваннями видання, ультраправа партія Vlaams Belang, яка хоче перетворити Фландрію на повністю незалежну самостійну державу, зараз є найбільшою політичною силою в країні. 

Том Ван Грікен, який став президентом своєї партії, коли йому було 28 років, і який став ключовою персоною її нещодавнього успіху, твердо стверджував про свої плани щодо незалежності в разі перемоги. 

«Ми вважаємо, що Бельгія – це примусовий шлюб», – сказав Ван Грікен у своєму офісі поблизу брюссельського кварталу ЄС. «Якщо хтось із них захоче розлучитися, ми обговоримо це як дорослі… ми маємо прийти до впорядкованого розподілу. Якщо вони не захочуть сісти з нами за стіл переговорів, ми зробимо це в односторонньому порядку».

Для багатьох із 12,6 млн мешканців країни неминучий кінець їхньої країни може стати несподіванкою. Запеклі битви між фламандськомовною північчю та франкомовним півднем останніми роками дещо охололи. Фламандські громадяни, які колись були аутсайдерами, попри те, що чисельно переважали своїх франкомовних колег, тепер мають мовні права та політичні компетенції, про які вони давно просили. 

«Для багатьох ця битва певною мірою вже йде», – сказав Карл Драббе, видавець із фламандського руху. У федеральній землі Бельгія регіони тепер мають широкі повноваження щодо надання освіти, ведення сільськогосподарської політики та транспорту. 

«Це не призвело до карколомних стрибків вперед – навпаки», – зауважив Драббе. Таким чином, за його словами, бажання зводити «барикади» для «великих кроків у державній реформі» обмежене. 

На думку виборців, Фландрія зіткнулася з проблемою міграції, оскільки Бельгія стала однією з європейських країн, яка прийняла велику кількість людей, що шукають притулок. Vlaams Belang веде міграційну політику, яка відповідає інтересам громадян, і це стало головною причиною її успіху.

До слова, Бельгія дуже схожа на Україну за своєю історією, проблемами й контекстом. Тільки всі виклики, з якими ми маємо справу зараз, вона подолала 150 років тому. Країна складається з трьох основних регіонів і намагається знаходити баланс між їхніми інтересами. Фландрія, Валлонія і Брюссель мають свої відмінності, головні з яких – це мова, релігія і культура.

Основна мова Фландрії – нідерландська, Валлонії – французька, Брюссель – це суміш. Культура Валлонії ближче до Франції, Фландрії – до Нідерландів, Брюссель – це золота середина між двома регіонами, він говорить мовою бізнесу і політики. У Валлонії основний напрямок християнства – католицизм, а у Фландрії – протестантизм.

У Бельгії державними мовами є валлонська та фламандська, про що дуже люблять згадувати поборники російсько-української двомовності. Насправді ж ця ситуація є прикладом не гармонійного співіснування, а тліючого конфлікту, який останнім часом розпалюється все сильніше.

Зауважимо, 30 років тому, у липні 1993 року, парламент Бельгії затвердив конституційну реформу державного ладу країни. Відтоді ця держава стала подвійною федерацією, бо поділена на три етнічні реґіони (Валлонію, Фландрію та Брюссельський столичний) і три мовні спільноти (фламандську, французьку й німецьку). Водночас Бельгія є конституційною монархією, і саме король залишається чи не найважливішим чинником, що утримує країну від розпаду.

Раніше повідомлялося, що Бельгія може заборонити польоти літаків. У невеликій країні в середньому на день виконується п’ять внутрішніх рейсів, зазвичай, на відстань менш як 100 км/год. Причому на приватні літаки припадає 71% внутрішніх рейсів у країні.  Але незабаром країна планує припинити пряме авіасполучення через його шкоду для екології – одна з країн ЄС планує назавжди закрити небо: озвучено причину.

Нагадаємо, глава МЗС Бельгії, яка відвідувала Крим, видала візи росіянам. Коли громадськість дізналася, що візи отримали представники двох найбільш «підсанкційних» країн світу, спалахнув скандал. На цьому тлі бельгійська опозиція зажадала відставки глави МЗС Аджи Лябіб. Жінка вже не вперше потрапляє в скандал, пов'язаний з Росією. У липні 2022 року вона отримала посаду міністра, після чого відразу ж стало відомо, що рівно за рік до цього, ще бувши журналісткою, Лябіб відвідувала окупований Росією Крим. Причому тоді вона відмовилася назвати його українським.

Згодом урядовиця заявила, що щиро шкодує, що цей візит відбувся за таких обставин – глава МЗС Бельгії роз'яснила свій візит до окупованого Криму. Міністерка зазначила, що завжди захищала суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, а також статус Криму як невіддільної частини України та запевнила у своїй підтримці та готовності Бельгії сприяти відновленню миру та відбудові України.

Як відомо, Бельгія наразі надала €306 млн військової підтримки України. Також Бельгія надасть Україні боєприпасів на суму €32,4 млн.