НАТО виповнюється 75 років: чому для України важливе членство в Альянсі
Сьогодні, 4 квітня 2024 року, НАТО відзначає 75–річчя з дати свого заснування – саме у цей день у 1949 році було створено НАТО або Організацію Північноатлантичного договору
НАТО – найстаріший та єдиний військовий блок, що складається з демократичних держав. І він досі приваблює нових членів. 1949 року Альянс налічував 20 членів, зараз їх на 12 більше. Нещодавно до НАТО приєдналися Фінляндія та Швеція – з метою захисту від Росії. Україні та Грузії було надано обіцянку їх прийняти до Альянсу – з тієї самої причини.
Історія НАТО та склад учасників
Організація Північноатлантичного договору (англ. North Atlantic Treaty Organization, NATO) – військово-політичний блок, який об'єднує більшість країн Європи, Сполучені Штати Америки та Канаду.
Його історія почалася із укладанням Брюссельського пакту у 1948 році між Великобританією, Францією, Нідерландами, Бельгією та Люксембургом. Одночасно велися секретні переговори між США, Канадою та Британією, невдовзі до них приєдналися інші європейські країни.
Це завершилося підписанням Північноатлантичного договору 4 квітня 1949 року. Сторони погодили принципи колективної безпеки, тобто взяли зобов'язання захищати будь-якого учасника договору, на який буде скоєно напад. Угода набула чинності після остаточної ратифікації 24 серпня 1949 року. До засновників увійшли 12 країн: США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Данія, Ісландія, Норвегія та Португалія.
З моменту заснування блок орієнтувався на протидію СРСР, колишньому союзнику у Другій світовій війні.
У ході першого розширення 1952 року до нього приєдналися Греція та Туреччина.
Примітно, що у 1954-му Радянський Союз подавав заявку на вступ, але її відхилили. Західна Німеччина (ФРН) стала членом НАТО у 1955 році, тоді ж Москва оформила Варшавський договір. Це союз соціалістичних країн (Польща, Албанія, Угорщина, Болгарія, НДР і Чехословаччина) на чолі з СРСР, який проіснував до 1991-го.
Іспанія стала членом НАТО у 1982 році. З падінням Берлінської стіни у 1990-му територія Альянсу поширилася на східну Німеччину. У рамках четвертого розширення у 1999 році приєдналися Угорщина, Польща та Чехія. Потім у 2004-му – Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія.
У 2009 році Альянс розширився за рахунок Хорватії та Албанії, в 2017-му вступила Чорногорія, в 2020-му – Північна Македонія, в 2023-му – Фінляндія. Швеція офіційно приєдналася 7 березня 2024 року і стала на сьогодні останнім, 32-м учасником НАТО.
На країни Північноатлантичного блоку припадає близько 1 млрд осіб та 50% світового ВВП. Сукупні збройні сили налічують 3,2 млн військовослужбовців. Ісландія є єдиним учасником, що не має своєї армії. Штаб-квартира знаходиться у Брюсселі, Бельгія.
Кандидатами на вступ визнають Боснію та Герцеговину, яка отримала План дій щодо членства в НАТО у грудні 2018 року, а також Грузію та, звісно, Україну.
Основна ціль та мета НАТО
НАТО вважає своїм обов'язком мирне розв'язання суперечок, її основана мета полягає у гарантуванні свободи та безпеки своїх членів за допомогою політичних та військових засобів. Якщо дипломатичні дії зазнають поразки, в Організації є військова потужність для того, щоб проводити операції з врегулювання криз.
Важливо зазначити, що власне НАТО, як організація, не має збройних сил. Однак у розпорядженні Альянсу є військовий потенціал держав-членів, які зобов'язані надавати допомогу в разі необхідності за рішенням. Ці операції можуть бути запроваджені згідно з пунктом щодо колективної оборони засновницького договору НАТО, відомого як Стаття 5 Вашингтонського договору, або відповідно до мандату ООН. Такі операції можуть проводитися як самостійно, так і у співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями.
Кожен член НАТО зобов'язується взяти участь у колективній обороні, якщо будь-який інший член стане об'єктом агресії. Цей принцип виступає як стримувальний фактор і відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки та стабільності в регіоні.
Критерії для нових членів та чи відповідає їм Україна
Вступ до НАТО є потенційно відкритим для всіх демократичних країн Європи, що поділяють цінності та готові виконувати зобов'язання.
На сайті Держдепу США перераховано мінімальні критерії для нових членів:
- мають підтримувати демократію, включаючи терпимість до різноманіття
- мають розвивати ринкову економіку
- збройні сили мають перебувати під цивільним контролем
- мають бути добрими сусідами та поважати суверенітет інших країн
- мають працювати над сумісністю з силами НАТО
Коментуючи питання, чи відповідаємо ми критеріям, голова постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв зазначив, що Україна на шляху до максимального наближення до цих стандартів. Хоча у будь-якому разі все спирається на політичне рішення членів Альянсу.
За його словами, деякі з них були прийняті у гіршому політичному та економічному стані, ніж Україна зараз. І вже після вступу їх підтягували до внутрішніх стандартів.
Отже, критерії є важливими, але не визначальним фактором. Діючі члени зважують, чи посилиться блок після приєднання нового учасника, і лише потім дають запрошення. Яке вимагає одноголосного схвалення.
Україна та НАТО
Україна активно працює над розбудовою відносин із НАТО на основі ряду стратегічних документів, таких як Хартія про особливе партнерство, Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство, а також План дій Україна-НАТО та інші. Ці документи визначають напрямки співпраці між Україною та НАТО, зокрема, стосовно військової, політичної і економічної сфер.
Одним з ключових інструментів є річні національні програми, які допомагають впроваджувати реформи в Україні за підтримки НАТО. Започатковані ще з 2009 року, ці програми спрямовані на стратегічне планування та координацію реформ у різних сферах, включаючи безпеку, оборону та цивільні аспекти. Вони допомагають українським владним структурам впроваджувати стандарти та практики, які відповідають критеріям та вимогам НАТО, сприяючи зміцненню оборонно-безпекових зусиль країни та наближенню до членства в Альянсі.
Наразі більшість українців під час опитувань називають ынтеграцію до НАТО найбільш надійним шляхом забезпечення безпеки та суверенітету нашої країни, особливо в умовах російської збройної агресії. Саме через перспективу вступу до Альянсу Україна активно працює над впровадженням реформ, модернізацією своїх збройних сил та підвищенням стандартів безпеки та обороноздатності. За даними соціологічних досліджень підтримка членства України в НАТО досягла рекордних показників, становлячи 82%. Згідно з результатами Всеукраїнського опитування Міжнародного республіканського інституту (МРІ) - це вражаюче збільшення на 23% у порівнянні з даними за квітень 2022 року. Ці цифри відображають високий рівень підтримки серед українського населення і вказують на тверду віру у позитивний внесок та безпеку, які може забезпечити членство країни в Альянсі.
У 2019 році Верховна Рада затвердила поправки до Конституції, які закріпили курс України на вступ до НАТО та ЄС. Через рік Україна увійшла до програми "Партнерство розширених можливостей НАТО", а у 2023 було створено Раду Україна-НАТО. На першому засіданні обговорювалась низка важливих питань, тоді Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: "Ми також обговорили шлях України до членства в НАТО. Союзники згодні з тим, що Україна стане членом НАТО. Наразі ми надали рекомендації щодо пріоритетних реформ в Україні, включаючи боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права та підтримку прав людини і прав меншин".
Члени Північноатлантичного договору виявляють військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні. НАТО також встановлює спільні центри аналізу, підготовки та навчання, де українські військові мають змогу тренуватися разом з військовими країн Альянсу. Крім того, через Комплексний пакет допомоги НАТО (CAP), надає критично важливу підтримку.
У межах комплексної реформи партнерства, яка була прийнята в Таллінні, Постійний комітет Парламентської Асамблеї НАТО погодився на створення нового статусу для країн, які мають бажання приєднатися до Альянсу. Уже наприкінці травня може бути ухвалено офіційне рішення щодо визнання України, Боснії і Герцеговини та Грузії як кандидатів на вступ у НАТО. Про це стало відомо із матеріалу на сайті ПА НАТО.
Нагадаємо, США та інші західні країни розглядають можливість передачі НАТО Контактної групи з питань оборони України, що є однією з кількох нових пропозицій, які можуть допомогти зберегти потік озброєнь до Києва у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому. Про це повідомляє Politico з посиланням на трьох європейських і одного американського посадовців, обізнаних з внутрішніми переговорами.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі в середу і четвер очікується, що посадовці обговорять низку варіантів, в тому числі поступове переведення Контактної групи з питань оборони України під контроль Альянсу. За словами одного з посадовців, мета полягає в тому, щоб завершити цей процес на саміті лідерів НАТО у Вашингтоні в липні.
Коментарі — 0