Незалежність Санкт-Петербурга. Російський політик у вигнанні зробив заяву
«Для Інгрії є два шляхи: вона або стане незалежною, або перетвориться на частину постросійської держави»
Інгрія, тобто територія, де розташований Санкт-Петербург, має стати незалежною. Уже нині тут є сили, які готові очолити та розвивати регіон. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів політолог, активіст, координатор руху «Вільна Інгрія» в Україні Павло Мєзєрін.
«Загалом у нас дуже бойовий актив і якщо нам дадуть хоч пів шансу, то ми створимо дуже велику фракцію регіоналістів (регіоналізм – ідеологія і стратегія, призначенням яких є забезпечення інтересів регіонів, – «Главком») у місцевій раді. Я це вам обіцяю як петербурзький політик в еміграції», – сказав Павло Мєзєрін.
Активіст також розповів, за яких обставин Інгрія може стати незалежною.
«Сценарії, які дуже різняться між собою. Але при цьому вони рівноймовірні. Перший з них передбачає пряме військове зіткнення НАТО з Росією. Наприклад у випадку застосування Путіним ядерної зброї. За таких обставин на Росію чекає доля нацистської Німеччини. Мені б цей варіант підійшов би більше, вибачте за цинізм. Тоді буде хоча б зрозуміло, з ким розмовляти, бо будуть сформовані окупаційні адміністрації на всіх територіях вже колишньої РФ», – пояснив координатор руху «Вільна Інгрія».
Територія, де розташований російський Санкт-Петербург, завжди носила назву Інгерманландія – шведською, Інкерімаа – фінською, або Інгрія в україномовному варіанті. Це історична територія, яку також називають Невським Краєм. Розташована вона між Фінською затокою Балтійського моря і Ладозьким озером. Цій назві більше тисячі років.
Майбутній великий київський князь Ярослав Мудрий, коли був молодим і княжив у Великому Новгороді, взяв собі за дружину доньку шведського короля, принцесу Інгігерду. Остання отримала ці землі як посаг. Легенда каже, що назва цих земель пішла саме від її імені, бо вона ці землі дуже любила.
Інгерманландія була частиною Новгородської Республіки дуже довгий час. Потім це була територія, за яку постійно воювали шведи та московити. Далі, за підсумками Північної війни (у 1700-1721 роках війна коаліцій Швеції та Московії за панування у Північній, Центральній та Східній Європі), вона увійшла у склад Російської Імперії.
Однак, на думку Мєзєріна, Путін боягузливий і ядерної зброї не застосує. Раніше, чи пізніше за таких обставин його усунуть невдоволені московські еліти. Наступним президентом стане умовний Патрушев (секретар радбезу РФ Микола Патрушев, – «Главком»), з яким Захід тут же буде готовий домовлятися про що завгодно.
«Відбудеться якась мінімальна лібералізація. Можливо, під тиском з боку Заходу будуть звільнені політичні в’язні. У такому разі доведеться вирішувати, чи повертатися назад у Росію. Я готовий повертатися. Для мене повернення у Петербург – це мета всього мого життя», – сказав політолог.
Водночас Павло Мєзєрін вважає, що після розпаду Росії Інгрія не увійде до складу ані Фінляндії, ані Швеції. Цим країнам такий розвиток подій не потрібен.
«Для Інгрії є два шляхи: вона або стане незалежною, або перетвориться на частину постросійської держави», – пояснив активіст.
Нагадаємо, раніше ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко заявив, із кожним днем у Росії все сильніше включатиметься фактор національних околиць. Це може призвести до розвалу РФ.
Також 2023 рік стане роком деколонізації РФ. Такий прогноз зробив публіцист і дослідник народів ПостРосії Олег Магалецький. За його словами, допомогти в цьому корінним народам РФ має Україна із союзниками.
Нещодавно учасники III Форуму вільних народів ПостРосії, що відбувся у польському Гданську 23-35 вересня, прийняли Гданський маніфест, який є планом реконструкції ПостРосії. Маніфест закликає мешканців Росії розпочати «активну боротьбу за звільнення».
Крім того, народний депутат від партії «Слуга народу» Олег Дунда вважає, що у разі розвалу Росії на окремі держави, вони не зіштовхнуться з економічними проблемами. Навпаки – частина цих держав може стати економічно розвиненими.
Коментарі — 0