Збиття російського А-50. Що відомо про рідкісний літак окупантів

Збиття російського А-50. Що відомо про рідкісний літак окупантів
Країна-агресорка втратила унікальне повітряне судно – літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50
фото з відкритих джерел

А-50 оснащений радіолокаційною системою, яка може виявляти далекі повітряні цілі, бачити запуски як крилатих чи балістичних ракет, так і роботу протиповітряної оборони

Увечері 14 січня росіяни втратили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50, який допомагав окупантам визначати розташування українських об'єктів та наводив удари по них. Всього на озброєнні Російської Федерації три одиниці А-50 та шість одиниць А-50У. Один літак коштує щонайменше $330 млн.

Літак дальнього радіолокаційного виявлення виступає в ролі коригувальника при масованих обстрілах України. Росія також використовує їх для виявлення української ППО. 

А-50 збили відразу після того, які він заступив на чергування поблизу Кирилівки на Запоріжжі – літак зник з радарів і припинив відповідати на запити тактичної авіації, а пізніше пілот винищувача Су-30 виявив займання та падіння невстановленого літака.

«Це вам за Дніпро! Горіть у пеклі, нелюди! P.S. Поки без деталей», – написав зранку командувач Повітряних Сил Збройних сил України Микола Олещук. Напередодні були роковини російського ракетного удару по багатоповерхівці, від якого загинули 46 людей, зокрема шестеро дітей.

Водночас у соцмережах озвучували версію, що російські літаки збили самі ж окупанти зі свого ППО. Проте згодом головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний офіційно підтвердив збиття ворожих літаків. «Воїни Повітряних Сил Збройних Сил України знищили ворожий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління противника Іл-22. Дякую Повітряним Силам за чудово сплановану та проведену операцію в Приазов’ї!», – написав Залужний.

Ураження А-50 сприятиме покращенню ситуації на Півдні
Ураження А-50 сприятиме покращенню ситуації на Півдні
фото з відкритих джерел
А-50 – це літак дальнього радіолокаційного виявлення та керування на базі військово-транспортного літака Ил-76, який здійснив свій перший політ 19 грудня 1978 року. Він розроблявся для заміни на той момент вже застарілого Ту-126 силами Таганрозького науково-технічного авіаційного комплексу та Науково-виробничого об’єднання «Вега». Експлуатація дослідних зразків почалася у 1985 році, а на озброєння радянської армії літак був прийнятий у 1988 році.

За радянських часів промисловість встигла виробила орієнтовно 31 борт, до наших часів справних бортів залишилося не багато, близько 12 у різних варіаціях: дев'ять на озброєнні РФ у варіаціях А-50 й А-50У (три і шість відповідно), решта – на озброєнні Збройних сил Індії.

А-50 оснащений радіолокаційною системою, яка може виявляти далекі повітряні цілі, бачити запуски як крилатих чи балістичних ракет, так і роботу протиповітряної оборони. Росія використовувала цей літак, зокрема, для виявлення української ППО та боротьби з нею – з такою метою він здіймався в повітря під час масованих ракетних атак РФ проти України. Окрім відстеження ППО, А-50 відстежував також місця дислокації українських літаків, складав карту стратегічних об'єктів оборони та коригував ракетні удари.

Функціонал літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50:

  • виявлення та супровід повітряних цілей та кораблів;
  • оповіщення командних пунктів та автоматизованих систем управління про повітряну та надводну обстановку;
  • управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі;
  • організація повітряного командного пункту.
Літаки А-50 призначені для супроводження повітряних цілей та координують пілотів винищувачів для ракетних ударів по Україні
Літаки А-50 призначені для супроводження повітряних цілей та координують пілотів винищувачів для ракетних ударів по Україні
фото з відкритих джерел

Літак обладнаний радіотехнічним комплексом «Шмель» на основі радянської бортової електронно-обчислювальної машини «Аргон-50». До комплексу «Шмель» входять:

  • трикоординатна радіолокаційна станція із пасивним каналом пеленгації;
  • апаратура знімання та відображення отриманої інформації;
  • система активного запиту-відповіді та передавання команд або інформації цілевказівки перехоплювачам;
  • цифровий обчислювальний комплекс для розв’язання завдань управління, наведення винищувачів на повітряні цілі;
  • апаратура командної лінії радіоуправління;
  • система зв’язку (також засекречуюча) і телекодова апаратура;
  • апаратура документування;
  • система державного розпізнавання.

На борту літака з комплексом працюють 10-11 операторів: командир, старший штурман наведення, два штурмани наведення, старший оператор супроводу, два оператори супроводу та бортінженери. Разом з ними на борту перебувають п'ять членів льотного екіпажу.

Літак здатен проводити розвідку, повітряних, наземних та надводних цілей. За допомогою оптико-електронних бортових систем літак може виявляти факели балістичних ракет на відстані до 800 км, а радіолокаційна станція здатна знаходити та супроводжувати літаки та крилаті ракети на відстанях до 700 км. Цілі по типу пускових установок протиповітряної оборони, балістичних ракет – на відстані до 400 км, а скупчення бронетехніки – до 450. Також А-50 може давати зовнішнє цілевказання винищувачам та виступати у ролі повітряного командного пункту.

Нагадаємо, минулого року один російський А-50 вже було пошкоджено. Тоді літак, розташований на авіабазі «Мачулищі», атакував безпілотний літальний апарат. 

Читайте також: Збиття російського А-50. Пропагандист Шарій розповів, хто міг бути на борту

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: