Трибунал над Путіним. Соратник Зеленського назвав головну перешкоду

Найбільшою перешкодою для створення трибуналу над Путіним є питання персонального імунітету президента, прем'єр-міністра і міністра закордонних справ РФ. Про це в інтерв'ю «Главкому» повідомив голова парламентського комітету з правової політики нардеп від «Слуги народу» Денис Маслов. Народний депутат нагадав, що за міжнародним правом вищевказані особи користуються імунітетом і саме цей нюанс тривожить міжнародних партнерів України.

Як зазначає Маслов, який у складі робочої групи на чолі з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком бере участь у створенні міжнародного трибуналу щодо розслідування воєнних злочинів Росії, дискусії навколо імунітету ведуться у межах основної групи, де представлені 40 країн світу разом з Україною і де вирішуються, зокрема, юридичні та технічні питання, пов'язані зі створенням трибуналу.

Але тут, додає народний депутат, варто подивитись ретроспективно на той шлях, який Україна пройшла за трохи більше ніж два роки.

«У липні 2022 року я був на 20–річчі з початку роботи Міжнародного кримінального суду і мав можливість говорити з багатьма відомими людьми – з колишніми суддями, прокурорами з різних країн світу. І тоді, мабуть, 90% не вірили в те, що створення трибуналу є можливим. Мене переконували, що на це ніколи не погодяться великі країни, але станом на зараз ми вже маємо підтримку самої ідеї створення трибуналу. Водночас одне з ключових питань – імунітет «трійки» (Путіна, Лаврова та глави уряду РФ Мішустіна) – досі залишається невирішеним», – каже голова парламентського комітету.

На думку Маслова, якби Україна погодилася на створення трибуналу з умовою не чіпати, власне, головного розпалювача цієї війни, якби українська сторона погоджувалась на все, що їй пропонують, вже давно багато чого було б створено.

«Але чи було б це правильно, треба запитати наших громадян – чи готові вони прописувати виключення для трьох осіб, які є головними відповідальними за цю війну? Мені здається, що країна-агресор, яка плюндрує міжнародне право, не може користуватися його захистом», – вважає Маслов.

Політик вважає, що найбільш правильною є ідея створення трибуналу на підставі резолюції Генеральної асамблеї ООН. Зрештою, ця організація має свій статут, який брутально порушила Російська Федерація, є резолюції Генеральної асамблеї ООН, які визнають факт російської агресії. Але очевидно, визнає Денис Маслов, що такий трибунал досі не створений, тому що немає необхідної кількості голосів у Генасамблеї.

«Тому є другий варіант, який теж видається прийнятним, – це створення трибуналу на підставі міжнародної угоди, до якої можуть приєднуватись всі ті країни, які розділяють ідею, що за злочин агресії не може не бути відповідальності», – зазначає голова парламентського комітету.

Якби питання створення трибуналу підпадало під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, то Україна, вважає Маслов, можливо б, і не ставила питання створення трибуналу. Але, на жаль, визнає народний депутат, Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції для розгляду якраз цього злочину, і ця прогалина в міжнародному праві може бути заповнена тільки створенням спеціального трибуналу.

«Є багато експертів зі світовим ім'ям у галузі міжнародного права з різних країн світу, які ретельно досліджували цю ідею і її підтримують. Зрештою, якщо трибунал буде створений на підставі багатосторонньої міжнародної угоди, то я не бачу перешкод, щоб Генеральна асамблея ООН теж у такому випадку відреагувала і підтримала легітимність такого трибуналу. Все-таки стояти осторонь найбільшої війни на території Європи з часів Другої Світової для такої організації як ООН є не дуже правильно», – підсумував голова парламентського комітету.

Нагадаємо, комітет міністрів Ради Європи доручив генеральному секретареві підготувати документи, які можуть потенційно призвести до укладання з Україною угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину російської агресії. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Раніше повідомлялося, що формат майбутнього міжнародного трибуналу над Володимиром Путіним та самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком узгоджуватимуть шляхом широкої дискусії.

Також повідомлялося, що спецтрибунал для владної верхівки Росії з великою ймовірністю буде створено до кінця 2024 року.

До слова, координаційна група з 38 країн розглядає варіант створення так званого інтернаціоналізованого трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, а також модель трибуналу на підставі резолюції Генасамблеї ООН. Інтернаціоналізований трибунал може судити за українським законодавством, яке передбачає заочне засудження.