В Узбекистані проходять парламентські вибори, на яких відсутні опозиційні партії

В Узбекистані у неділю, 27 жовтня, розпочалися вибори до Законодавчої (нижньої) палати парламенту та місцевих кенгашів (рад). Про це повідомляє Report.

Голосування почалося о 08:00 за місцевим часом.

Вибори проводяться за оновленим законодавством. Зокрема, відтепер жінки мають становити щонайменше 40% від кількості висунутих партіями кандидатів у депутати. Також для обрання депутатом достатньо отримати голоси відносної більшості виборців: кандидата вважають обраним, якщо він набере більше голосів, ніж інші кандидати у виборчому окрузі, після чого зникає потреба проведення повторного голосування.

На виборах присутні понад 1 тис. міжнародних спостерігачів, але вибори відбуваються в умовах відсутності опозиційних партій. Як зазначає Reuters, на виборах всі партії лояльні до президента Мірзійоєва.

Вибори в Узбекистані вперше проводяться за змішаною виборчою системою – мажоритарною та пропорційною. Зі 150 депутатів половину обиратимуть до нижньої палати шляхом голосування за окремі партії, інші 75 кандидатів обиратимуться в індивідуальному порядку, і всі вони були висунуті п'ятьма зареєстрованими партіями Узбекистану.

Загалом зареєстровано 375 кандидатів, висунутих в одномандатних округах, а також 500 кандидатів за партійними списками. 

Як відомо, минулого року президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв переобрався на третій термін, заздалегідь внісши поправки до конституції, що обнулили попередні два. Його перша каденція розпочалася у 2016 році, друга – у 2021. Раніше на Мірзійоєва покладалися великі надії – перетворення репресивної автократії на більш відкриту сучасну державу. Економічний стан Узбекистану справді трохи одужав, але очікуваних демократичних змін так і не відбулося.

Нагадаємо, плани Кремля розширити зону впливу на пострадянському просторі продовжують стикатися із опором держав Середньої Азії.  Слідом за Казахстаном, який оголосив про відмову вступати до БРІКС, та Вірменією, яка заморозила участь у військовому блоці Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), від економічного союзу з Росією відмовився Узбекистан.

Узбекистан вкрай залежний від Росії у плані економіки, але через війну в Україні та санкції ЄАЕС «став значно менш привабливим», зазначає політолог та засновник Central Asia Due Diligence Алішер Ільхамов.