Пригожинський путч: історичні паралелі

Російська держава починає розвалюватися у нас на очах. Військових заколотів такого масштабу (будь-якого масштабу) не було з часів Громадянської війни.

І влаштував цю бананову турбуленцію сам диктатор, гарант стабільності.

Спочатку він усупереч закону, що забороняє найманство, створює погано контрольовану збройну структуру. Фінансує її якимись лівими, непідзвітними доходами. Дозволяє набрати туди кримінальників. Мовчки спостерігає, як величезна банда все більше «відв'язується».

Усе це відбувається на тлі особистої війни диктатора, затіяної ним виключно для того, щоб розчесати своє его. Притихла Росія, втиснувши голову в плечі, спостерігає за тим, як капітан бадьоро веде корабель на айсберг.

Так і розпадаються імперії – споконвіку, з давнього Риму.

Але не будемо в пошуках історичних паралелей забиратися дуже вже далеко. Перерахую три схожих російських військових заколоти столітньої давності – з трьома дуже різними наслідками. За одним із цих трьох сценаріїв усе, мабуть, і піде.

1. Виступ генерала Корнілова в серпні 1917 року

Верховна влада в особі Керенського сама створила в головнокомандувача відчуття, що він єдиний рятівник вітчизни, сама розігріла патріотичну істерію – і дала задній хід, коли грізний генерал рушив на столицю «Дику дивізію». Як і зараз, заколот почався в регіоні, що й зумовило його крах. Досить було блокувати комунікації, і похід на столицю провалився.

Часи були ще травоїдні, тому заколотника просто посадили під арешт.

2. Заколот командувача Східним фронтом есера Михайла Муравйова в липні 1918 року

Стався через те, що головком обурився розправою більшовиків над його однопартійцями і через невдоволення тим, що Раднарком зганьбив країну Брестським миром.

Більшовики, на відміну від Тимчасового уряду, цирліхів-манірліхів не розводили. Просто застрелили Муравйова.

3. Заколот командувача Донським корпусом Червоної армії Пилипа Миронова у вересні 1919 року

Як і зараз, заколот не ставив собі за мету змінити владу в країні і всіляко декларував лояльність Леніну. Як і зараз, ворогом-шкідником заколотники оголосили військового міністра (наркома) Троцького. Закінчилося миром: корпус умовили, і він знову став слухатися наказів, а Миронова підвищили в командарми. (Потім, щоправда, все одно розстріляли).

За яким сценарієм піде пригожинський путч – корніловським, муравйовським або миронівським – скоро побачимо. У всякому разі, переворотів у результаті подібних ескапад не буває.