Історія Івана Ісика – як доказ злочину «русича» Петровського

Втрату Роботиного пропаганда виправдовує тим, що цього успіху ЗСУ досягнули завдяки «м’ясному штурму», який, мовляв, неодмінно призведе до подальшої тотальної мобілізації в Україні.

І в цьому контексті знову почали лунати заклики до українських військовослужбовців «повернути зброю проти київського режиму або просто капітулювати перед військами РФ» (про це нещодавно заявила офіційний речник МЗС РФ Захарова). А 29 серпня росіяни запустили нову ІПсО для військових України на тему «останній шанс» зберегти життя.

Цікаво, що того ж дня депутат Держдуми Журавльов виклав фото з відомим російським неонацистом Яном Петровським. Зроблено воно в тоді ще окупованому Ізюмі.

Насправді, це означає, що заарештований у Фінляндії неонацист Петровський, який у складі ДШРГ «Русич» був на контракті у Кремля, може бути причетний до масових вбивств і страт мирного населення і в Ізюмі. Як відомо, тут після звільнення було знайдено сотні могил закатованих та розстріляних місцевих жителів, серед яких, наприклад, опинився відомий дитячий письменник Володимир Вакуленко.

З цього приводу варто згадати ще одну з жертв Петровського – вояка ЗСУ Івана Ісика, про жахливу смерть якого у полоні стало відомо ще 14 вересня 2014 року, але обставини якої знову набули резонансу після затримання Петровського.

Ресурс «Страчені на Донбасі: Факти катувань та вбивств на сході України» розповідає, що після потрапляння Івана в полон бойовики ДШРГ «Русич» (які вирізняються своєю схильністю до садизму), не надаючи жодної медичної допомоги та відмовивши у знеболювальних засобах і навіть у проханні дати воду, влаштували йому допит. Принижуючи та погрожуючи Івану розстрілом, примушували розмовляти російською, чинили психологічний тиск. Допит, який було знято на відео, можливо проводив Олексій Мільчаков. Серед катів Ісика був і Петровський.

Але на цьому катування та знущання з Івана не припинилися. Надалі, під час перебування його у опіковому відділенні обласної клінічної лікарні в окупованому Луганську, британський псевдожурналіст Грем Філіпс записав 15-хвилинне відео допиту з Іваном, яке розповсюдили по проросійських каналах.

При цьому на попередньому відео (від Мільчакова) чітко видно, що взятий в полон Іван пересувається самостійно. Однак, коли через п’ять днів «інтерв’ю» з Іваном записував Філіпс, воїн вже ледь розмовляв, і в нього були опіки (як виявив пізніше розтин), понад 70% тіла.

Крім того, розтин показав, що внутрішні органи Івана були вирізані, а пізніше зашиті назад в його тіло. В горлі знайшли шматок українського прапора, а в шлунку – фрагменти мозку.

Батьки Івана вимагають, щоб справою про його катування та вбивство зайнявся Міжнародний кримінальний суд. У смерті сина вони звинувачують «Русичей» та Росію. Вони також наполягають на притягненні до відповідальності за порушення журналістської етики Грема Філіпса, який неодноразово проводив агресивні «інтервʼю» з важко пораненими полоненими українськими солдатами.

Історія Івана Ісика (крім того, що є доказом катувань та вбивств українців з боку, зокрема, Петровського) свідчить про справжнє ставлення окупантів до тих, хто потрапляє до них у полон. Тому піддаватися на ІПсОшні заклики до здачі в полон небезпечно для життя.