Навіщо Кадирову батальйон імені Шейха Мансура

Рамзан Кадиров оголосив про формування нового батальйону імені Шейха Мансура у складі Міноборони РФ. 

25 жовтня стало відомо, що його очолить сумнозвісний Руслан Геремєєв. Той самий, якого вважають ймовірним організатором вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Шейх Мансур був військово-політичним і релігійним діячем (першим імамом Кавказу), який активно воював з Російською імперією наприкінці 18 століття. 

Ім'я Шейха Мансура – символ опору Чечні та всього Кавказу Росії. Влітку 1791 року він був взятий у полон і засуджений до довічного ув'язнення в Шліссельбурзькій фортеці «за збурення гірських народів проти Росії та заподіяння великої шкоди імперії». Помер в неволі.

Насправді, у Кадирова досить непрості відносини з першим імамом Кавказу. Мансур був культовим героєм у незалежній Чеченській Республіці Ічкерія (ЧРІ). Його ім’ям в Грозному / Джохарі були названі аеропорт, центральні площа та вулиця столиці.

Після насадження Чечні кадировського режиму ці назви почали зникати з карти Грозного. Аеропорт і площа були перейменовані на честь батька Рамзана – Ахмата Кадирова. Немає у Грозному більше  й вулиці, названої на честь лідера кавказьких горців (натомість є вулиці на честь сучасних російських окупантів Чечні: Володимира Путіна, Геннадія Трошева, Германа Угрюмова та Псковських десантників).

Чи не єдиною поступкою досі було перейменування в грудні 2020 року одного з районів Грозного на Шейх-Мансуровський.

Тож ініціатива назвати чергове кадировське бандформування іменем Шейха Мансура стало сюрпризом.

Розгнівані й Z-ресурси: «Цікаво, з якою метою у складі російської армії з'явиться підрозділ, названий ім'ям людини, яка все своє життя боролася з Росією?».

Мета стає більш зрозумілою, якщо згадати, що з 2014 року на боці України воює ічкерійський підрозділ з аналогічною назвою. Незмінним командиром Чеченського миротворчого батальйону імені шейха Мансура є Муслім Чеберлоєвський – ветеран двох російсько-чеченських воєн.

Стратегія Кадирових з 2000 року полягає у повній монополізації ролі лідерів та виразників волі чеченського народу. Заперечуючи період незалежності, Рамзан називав свого батька «першим президентом Чечні» (щоправда, сам Рамзан був змушений відмовитися від президентського титула і стати просто «головою» республіки, адже в путінській Росії може бути лише один президент). Буквально все в Чечні Рамзан маніакально називає іменем свого покійного батька Ахмата, утверджуючи його в ролі «батька нації».

Але у відповідь на російську агресію, в якій помітну медійну роль відіграють і самі кадировці, Україна стала приділяти більше уваги чеченському національно-визвольному руху. На фронті з’явилися чеченські добровольчі батальйони, а нещодавня Верховна Рада визнала Чеченську республіку Ічкерію тимчасово окупованою територією.

І тренд на підвищення політичної суб’єктності Ічкерії за сприяння Києва буде лише зростати. А Кадиров – втрачати свою монополію на лідерство серед всіх чеченців. Тож він змушений конкурувати і вдаватися до нестандартних кроків.

Член комітету Держдуми з оборони Кузнєцов прокоментував це так: «Якщо люди, які приймали рішення про назву такого батальйону (мабуть, це Рамзан Ахматович Кадиров), впевнені, що зараз шейх Мансур боровся б на боці Росії, то це нормальна, гарна назва. Вони краще розуміються на ситуації, краще розуміють шейха Мансура, читали про нього, пісні слухали народні, їм видніше. У нас хто тільки проти російського царя не боровся –  і Пугачов, і Разін, і декабристи, і комуністи. Але якщо зараз вони були б з нами — то ласкаво просимо».

Та все ж Кузнєцов не зміг приховати справжньої причини кадировської ініціативи, згадавши про український батальйон імені Шейха Мансура: «Їм треба перейменовуватися, а не нашим».

Ось так поступово «дешайтанізація України» перетворюється на декадирізацію Чечні. Нічого дивного. З путінськими «денацифікацією і демілітаризацією» схожа історія.